Задать вопрос о книге:

Формування порівняльно-правового мислення варшавських юристів у першій третині ХІХ століття

Формування порівняльно-правового мислення варшавських юристів у першій третині ХІХ століття - фото

Автор: Кресін О.В.

Издательство: Норма права

Год издания: 2021

Количество страниц: 252

ISBN: 978-617-7850-21-1

Переплет: мягкий

Язык: украинский

Вес: 0.3 кг

Формат: 145х200 мм

Тираж: 300

Аннотация

У книзі розкрито політичний, інституційний та інтелектуальний контексти розвитку правової думки варшавських учених у першій третині ХІХ ст. Показано, що в цей період варшавські вчені-юристи стали авторами оригінальних ідей щодо: позитивного та національного характеру права та національного правопорядку як одиниці правової картини світу, яка забезпечувала плюральність правового та політичного розвитку; правових сімей та класифікації національних правопорядків; іманентного характеру загального елемента в праві. У такий спосіб вони побудували тріаду окремого, особливого та загального в праві, яка стала основою позитивістського правового мислення та юридичної науки взагалі.

У різних контекстах продемонстровано особливості порівняльно-правового (неметафізичного, емпірико-центричного, позитивістського, соціологічного, плюралістичного) мислення варшавських юристів, яке втілилося у формуванні відповідної наукової правової картини світу, баченні характеру нової юридичної науки та місця у ній порівняльно-правового знання.

Для науковців, викладачів і всіх, хто цікавиться історією розвитку правової думки.

Авторы

Авторы книги Формування порівняльно-правового мислення варшавських юристів у першій третині ХІХ століття
Кресін О.В. Кресін О.В. Доктор юридичних наук, член-кореспондент міжнародної академії порівняльного права

Старший науковий співробітник Інституту держави і права ім. В. М. Корецького, відділ міжнародного права та порівняльного правознавства.

Предисловие

Історія порівняльного правознавства і порівняльно-правового мислення є сферою, яка протягом останніх десятиліть привертає до себе увагу десятків учених. І питання не лише в генеалогії однієї науки чи одного проекту, а в суттєвому уточненні розуміння генези становлення всіх сучасних юридичних наук у контексті змін у мисленні юристів. Автор присвятив цій проблематиці низку досліджень, де обгрунтовується актуальність, проблематика, теорія, методологія таких пошуків, а також здійснюється синтез відповідних європейських учень другої половини XVIII – першої третини ХІХ ст. Польська проблематика у цих працях була розкрита фрагментарно й вимагала ширшої і комплексної розробки. Я щиро вдячний Фундації імені Кшиштофа Скубішевського за тривале наукове стажування у Варшаві, протягом якого вдалося зібрати необхідні матеріали й отримати консультації, необхідні для написання цієї книги.

Обрані для дослідження часові рамки не є випадковими. Вони неодноразово обиралися польськими дослідниками розвитку правової думки. Проте, як зазначає П. Помяновський, узагальнюючих праць щодо правової думки цього періоду на центральних польських землях немає. Політичними детермінантами тут виступають відновлення польської державності у 1807 р. (Варшавське герцогство і значною мірою спадкоємне від нього Королівство Польське) і поразка Листопадового повстання (1830-1831 рр.) з наступними безпосередніми заходами російської влади 1831-1832 рр. щодо принципового обмеження автономії Королівства Польського. Інтелектуальними віхами є заснування у 1807 р. Школи права (пізніше – юридичний факультет Варшавського університету), що стала першим спеціалізованим юридичним навчальним закладом на центральних польських землях, і закриття Варшавського університету в 1831 р., а також значна еміграція вчених того ж року і ліквідація Товариства друзів наук у 1832 р.

Велика спадщина польського порівняльного правознавства протягом цього періоду вимагає тривалих і грунтовних досліджень низки авторів. Тому я вирішив обмежитися у книзі правовою думкою варшавських юристів. Водночас у деяких випадках я відступав від визначених рамок. Наприклад, у книзі аналізуються праці Т. Чацького, написані ним не у Варшаві й, частково, раніше обраного періоду. Так само аналізується праця Г. Даниловича, написана у Вільнюсі. Увагу приділено «Історії слов’янських законодавств», перший том якої з’явився дещо пізніше, у 1832 р. Аналізуються окремі праці, автори яких не були юристами. Але ці винятки виправдані, вони тісно пов’язані з розвитком порівняльно-правового знання і порівняльно-правового мислення варшавських юристів у 1807 – 1831 рр. і допомагають його розкрити.

Отзывы

Отзывы к книге Формування порівняльно-правового мислення варшавських юристів у першій третині ХІХ століття

У книзі розкрито політичний, інституційний та інтелектуальний контексти розвитку правової думки варшавських учених у першій третині ХІХ ст. Показано, що в цей період варшавські вчені-юристи стали авторами оригінальних ідей щодо: позитивного та національного характеру права та національного правопорядку як одиниці правової картини світу, яка забезпечувала плюральність правового та політичного розвитку; правових сімей та класифікації національних правопорядків; іманентного характеру загального елемента в праві. У такий спосіб вони побудували тріаду окремого, особливого та загального в праві, яка стала основою позитивістського правового мислення та юридичної науки взагалі.

У різних контекстах продемонстровано особливості порівняльно-правового (неметафізичного, емпірико-центричного, позитивістського, соціологічного, плюралістичного) мислення варшавських юристів, яке втілилося у формуванні відповідної наукової правової картини світу, баченні характеру нової юридичної науки та місця у ній порівняльно-правового знання.

Для науковців, викладачів і всіх, хто цікавиться історією розвитку правової думки.

Авторы книги Формування порівняльно-правового мислення варшавських юристів у першій третині ХІХ століття
Кресін О.В. Кресін О.В. Доктор юридичних наук, член-кореспондент міжнародної академії порівняльного права

Старший науковий співробітник Інституту держави і права ім. В. М. Корецького, відділ міжнародного права та порівняльного правознавства.

Історія порівняльного правознавства і порівняльно-правового мислення є сферою, яка протягом останніх десятиліть привертає до себе увагу десятків учених. І питання не лише в генеалогії однієї науки чи одного проекту, а в суттєвому уточненні розуміння генези становлення всіх сучасних юридичних наук у контексті змін у мисленні юристів. Автор присвятив цій проблематиці низку досліджень, де обгрунтовується актуальність, проблематика, теорія, методологія таких пошуків, а також здійснюється синтез відповідних європейських учень другої половини XVIII – першої третини ХІХ ст. Польська проблематика у цих працях була розкрита фрагментарно й вимагала ширшої і комплексної розробки. Я щиро вдячний Фундації імені Кшиштофа Скубішевського за тривале наукове стажування у Варшаві, протягом якого вдалося зібрати необхідні матеріали й отримати консультації, необхідні для написання цієї книги.

Обрані для дослідження часові рамки не є випадковими. Вони неодноразово обиралися польськими дослідниками розвитку правової думки. Проте, як зазначає П. Помяновський, узагальнюючих праць щодо правової думки цього періоду на центральних польських землях немає. Політичними детермінантами тут виступають відновлення польської державності у 1807 р. (Варшавське герцогство і значною мірою спадкоємне від нього Королівство Польське) і поразка Листопадового повстання (1830-1831 рр.) з наступними безпосередніми заходами російської влади 1831-1832 рр. щодо принципового обмеження автономії Королівства Польського. Інтелектуальними віхами є заснування у 1807 р. Школи права (пізніше – юридичний факультет Варшавського університету), що стала першим спеціалізованим юридичним навчальним закладом на центральних польських землях, і закриття Варшавського університету в 1831 р., а також значна еміграція вчених того ж року і ліквідація Товариства друзів наук у 1832 р.

Велика спадщина польського порівняльного правознавства протягом цього періоду вимагає тривалих і грунтовних досліджень низки авторів. Тому я вирішив обмежитися у книзі правовою думкою варшавських юристів. Водночас у деяких випадках я відступав від визначених рамок. Наприклад, у книзі аналізуються праці Т. Чацького, написані ним не у Варшаві й, частково, раніше обраного періоду. Так само аналізується праця Г. Даниловича, написана у Вільнюсі. Увагу приділено «Історії слов’янських законодавств», перший том якої з’явився дещо пізніше, у 1832 р. Аналізуються окремі праці, автори яких не були юристами. Але ці винятки виправдані, вони тісно пов’язані з розвитком порівняльно-правового знання і порівняльно-правового мислення варшавських юристів у 1807 – 1831 рр. і допомагають його розкрити.

Отзывы к книге Формування порівняльно-правового мислення варшавських юристів у першій третині ХІХ століття
Сообщить о снижении цены

Сообщить о снижении цены

Ваша просьба принята!

Вы получите уведомление при снижении стоимости товара на указанные Вами контакты
Задать вопрос

Информация о доставке

г. Киев, ул. Большая Васильковская, 74, 2 этаж, оф. 7

Олимпийская

Перед тем, как приехать в офис, пожалуйста оформите заказ и дождитесь подтверждения менеджера.

«Нова Пошта»
2 - 3 дня

Гарантируем упаковку заказанных книг, которая обеспечит целостность и сохранность их товарного вида

Курьер «Нова Пошта»
2 - 3 дня

Гарантируем упаковку заказанных книг, которая обеспечит целостность и сохранность их товарного вида

Завантажуйте наш мобільний додаток