Задать вопрос о книге:

Сучасні тенденції конституціоналізму у контексті глобалізації та правового плюралізму
РЕКОМЕНДУЕМ
ХИТ ПРОДАЖ

Сучасні тенденції конституціоналізму у контексті глобалізації та правового плюралізму - фото

Автор: Савчин М.В.

Издательство: Видавничий дім "Гельветика"

Год издания: 2020

Количество страниц: 648

ISBN: 978-966-992-184-0

Переплет: твердый

Язык: украинский

Вес: 0.5 кг

Формат: 145х200 мм

Тираж: 300

Аннотация

Монографія присвячена сучасним тенденціям глобалізації конституційного права, ключову роль в чому відіграє запозичення та обмін найкращим досвідом захисту прав людини на інституціональному та процедурному рівнях. 

Розкрито основні методологічні аспекти розвитку сучасного конституційного права у контексті конституційної ідентичності, глобалізації та правового плюралізму. З точки зору основоположних цінностей і принципів розглядається зміщення акцентів у діяльності публічної влади та засад взаємодії між державами на міждержавному та наднаціональному рівнях. 

Порівнюються сучасні моделі захисту конституції, зокрема, в умовах життєвих загроз нації, проаналізовано проблеми забезпечення єдності судової практики, трансформації суверенітету держави та організації публічної влади на мереживо-центричних засадах.

Видання адресоване науковцям, викладачам і студентам юридичних факультетів, фахівцям у галузі публічного урядування, політологам, соціологам, а також практикуючим юристам, експертам та працівникам органів публічної влади, незалежних установ та агенцій, які здійснюють окремі функції публічної влади.

Авторы

Авторы книги Сучасні тенденції конституціоналізму у контексті глобалізації та правового плюралізму
Савчин М.В. Савчин М.В. Доктор юридичних наук, професор, директор Науково-дослідного інституту порівняльного публічного права Ужгородського національного університету

Девіз: Dives est, qui sapiens est.

28 червня 1996 року закінчив юридичний факультет Ужгородського державного університету за спеціальністю "правознавство".
Розпочав професійну діяльність на посаді консультанта Ужгородського міського суду із січня 1996 року. З жовтня по 1998 року по серпень 2008 року у сфері науково-викладацької діяльності - старший викладач, доцент Ужгородського державного інституту інформатики, економіки і права (з 2004 року - Закарпатський державний університет).
У лютому 2004 року захистив кандидатську дисертацію на тему "Конституційний Суд України як гарант конституційного ладу" в Інституті держави і права імені В.М. Корецького НАН України.
У січні 2014 року захистив докторську дисертацію на тему "Конституціоналізм і природа конституції: теорія і практика реалізації" в Національній академії внутрішніх справ.
Сфера наукових інтересів: проблеми юридичної герменевтики, конституційне і муніципальне право, судове конституційне право і процес, порівняльне конституційне право, захист прав людини, теорія конституції та конституціоналізм, проблеми державного суверенітету у контексті процесів глобалізації та інтеграції.
Автор понад 300 наукових та науково-популярних публікацій у фахових виданнях та засобах масової інформації. Один із співавторів єдиного наразі в Україні науково-практичного коментаря до Закону України "Про Конституційний Суд України" (Київ, 2009).


Предисловие

Друге видання цієї монографії виходить завдяки підтримці Видавничого дому «Гельветика» у період, який вносить зміни у сучасні реалії конституціоналізму і це матиме далекосяжні наслідки для його доктрини. Сьогодні червоними лініями конституціоналізму виступають популізм, поляризація в суспільстві, пов’язана із ним політична нестабільність та невизначеність у владних рішеннях. На зламі 2019/20 років прийшов Чорний лебідь у двох іпостасях, який лише наглядно виокремив існуючі проблеми сучасного конституціоналізму.

У глобальній перспективі ці проблеми пов’язані насамперед у поглибленні економічної нерівності у світі загалом та викривленому інституційному дизайні провідних сучасних систем конституціоналізму – англо-американському та європейському (континентальному). Криза сучасних конституційних порядків через призму основоположних цінностей – людської гідності, верховенства права і демократії – проявляється у виникненні нових форм комунікації та пов’язаних із ним процесів обробки масивів інформації та захисту персональних даних. У свою чергу, діджиталізація у праві стосується забезпечення самовизначення та вільного розвитку індивіда в умовах постійної комунікації, процес становлення якої має наповнитися стандартами поваги до людської гідності та підзвітності та підконтрольності публічної влади громадянському суспільству.

Іншим моментом сучасного конституційного порядку є вічна дилема безпеки і свободи. У зв’язку із зростанням впливу популізму спостерігається тенденція до авторитаристських практик урядування, виникає спокуса використання «простих» варіантів вирішення проблем. Особливо небезпечним трендом у такому контексті є звертання до людських настроїв та емоцій як основних локомотивів ухвалення владних рішень замість раціонального демократичного дискурсу. Тобто ідея Просвітництва поступово витісняється емотиками. Це є джерелом популізму та виправданням авторитарних практик, зокрема вирішення проблем, пов’язаних із епідеміями, стихійними лихами чи протидії тероризму.

Український контекст ще більше ускладнюється. Насамперед, існує чітка проблема подолання постколоніальної спадщини у молодій конституційній демократії. Це відчувається як у відтворенні окремих фрагментів практик урядування колишньої метрополії, так і впливу російської доктрини державного права всупереч національній конституційній традиції України. Як молода перехідна конституційна демократія в Україні так і не здійснила ефективного захисту від представників anciene regime та перенесення фактично постколоніальних практик в урядування, а також існують труднощі у забезпеченні лояльності публічних службовців до цінностей конституційної демократії. Незавершеність реформ, їх непослідовність у силу заплутаного алгоритму дій влади атакує інституційну спроможність держави, яка у своїй діяльності насамперед має бути зв’язаною права і свободами людини. Принаймні на це орієнтує стаття 3 Конституції України, яка покладає сенс існування держави в утвердженні і забезпеченні прав і свобод людини.

Власне ці чинники спонукали мене доопрацювати монографію і видати новий наклад монографії, присвяченої сучасним тенденціям конституціоналізму, особливу в епоху кризи ідей конституціоналізму.

Михайло Савчин,
доктор, професор,
Поляна – Ужгород, 2020

Отзывы

Отзывы к книге Сучасні тенденції конституціоналізму у контексті глобалізації та правового плюралізму

Монографія присвячена сучасним тенденціям глобалізації конституційного права, ключову роль в чому відіграє запозичення та обмін найкращим досвідом захисту прав людини на інституціональному та процедурному рівнях. 

Розкрито основні методологічні аспекти розвитку сучасного конституційного права у контексті конституційної ідентичності, глобалізації та правового плюралізму. З точки зору основоположних цінностей і принципів розглядається зміщення акцентів у діяльності публічної влади та засад взаємодії між державами на міждержавному та наднаціональному рівнях. 

Порівнюються сучасні моделі захисту конституції, зокрема, в умовах життєвих загроз нації, проаналізовано проблеми забезпечення єдності судової практики, трансформації суверенітету держави та організації публічної влади на мереживо-центричних засадах.

Видання адресоване науковцям, викладачам і студентам юридичних факультетів, фахівцям у галузі публічного урядування, політологам, соціологам, а також практикуючим юристам, експертам та працівникам органів публічної влади, незалежних установ та агенцій, які здійснюють окремі функції публічної влади.

Авторы книги Сучасні тенденції конституціоналізму у контексті глобалізації та правового плюралізму
Савчин М.В. Савчин М.В. Доктор юридичних наук, професор, директор Науково-дослідного інституту порівняльного публічного права Ужгородського національного університету

Девіз: Dives est, qui sapiens est.

28 червня 1996 року закінчив юридичний факультет Ужгородського державного університету за спеціальністю "правознавство".
Розпочав професійну діяльність на посаді консультанта Ужгородського міського суду із січня 1996 року. З жовтня по 1998 року по серпень 2008 року у сфері науково-викладацької діяльності - старший викладач, доцент Ужгородського державного інституту інформатики, економіки і права (з 2004 року - Закарпатський державний університет).
У лютому 2004 року захистив кандидатську дисертацію на тему "Конституційний Суд України як гарант конституційного ладу" в Інституті держави і права імені В.М. Корецького НАН України.
У січні 2014 року захистив докторську дисертацію на тему "Конституціоналізм і природа конституції: теорія і практика реалізації" в Національній академії внутрішніх справ.
Сфера наукових інтересів: проблеми юридичної герменевтики, конституційне і муніципальне право, судове конституційне право і процес, порівняльне конституційне право, захист прав людини, теорія конституції та конституціоналізм, проблеми державного суверенітету у контексті процесів глобалізації та інтеграції.
Автор понад 300 наукових та науково-популярних публікацій у фахових виданнях та засобах масової інформації. Один із співавторів єдиного наразі в Україні науково-практичного коментаря до Закону України "Про Конституційний Суд України" (Київ, 2009).


Друге видання цієї монографії виходить завдяки підтримці Видавничого дому «Гельветика» у період, який вносить зміни у сучасні реалії конституціоналізму і це матиме далекосяжні наслідки для його доктрини. Сьогодні червоними лініями конституціоналізму виступають популізм, поляризація в суспільстві, пов’язана із ним політична нестабільність та невизначеність у владних рішеннях. На зламі 2019/20 років прийшов Чорний лебідь у двох іпостасях, який лише наглядно виокремив існуючі проблеми сучасного конституціоналізму.

У глобальній перспективі ці проблеми пов’язані насамперед у поглибленні економічної нерівності у світі загалом та викривленому інституційному дизайні провідних сучасних систем конституціоналізму – англо-американському та європейському (континентальному). Криза сучасних конституційних порядків через призму основоположних цінностей – людської гідності, верховенства права і демократії – проявляється у виникненні нових форм комунікації та пов’язаних із ним процесів обробки масивів інформації та захисту персональних даних. У свою чергу, діджиталізація у праві стосується забезпечення самовизначення та вільного розвитку індивіда в умовах постійної комунікації, процес становлення якої має наповнитися стандартами поваги до людської гідності та підзвітності та підконтрольності публічної влади громадянському суспільству.

Іншим моментом сучасного конституційного порядку є вічна дилема безпеки і свободи. У зв’язку із зростанням впливу популізму спостерігається тенденція до авторитаристських практик урядування, виникає спокуса використання «простих» варіантів вирішення проблем. Особливо небезпечним трендом у такому контексті є звертання до людських настроїв та емоцій як основних локомотивів ухвалення владних рішень замість раціонального демократичного дискурсу. Тобто ідея Просвітництва поступово витісняється емотиками. Це є джерелом популізму та виправданням авторитарних практик, зокрема вирішення проблем, пов’язаних із епідеміями, стихійними лихами чи протидії тероризму.

Український контекст ще більше ускладнюється. Насамперед, існує чітка проблема подолання постколоніальної спадщини у молодій конституційній демократії. Це відчувається як у відтворенні окремих фрагментів практик урядування колишньої метрополії, так і впливу російської доктрини державного права всупереч національній конституційній традиції України. Як молода перехідна конституційна демократія в Україні так і не здійснила ефективного захисту від представників anciene regime та перенесення фактично постколоніальних практик в урядування, а також існують труднощі у забезпеченні лояльності публічних службовців до цінностей конституційної демократії. Незавершеність реформ, їх непослідовність у силу заплутаного алгоритму дій влади атакує інституційну спроможність держави, яка у своїй діяльності насамперед має бути зв’язаною права і свободами людини. Принаймні на це орієнтує стаття 3 Конституції України, яка покладає сенс існування держави в утвердженні і забезпеченні прав і свобод людини.

Власне ці чинники спонукали мене доопрацювати монографію і видати новий наклад монографії, присвяченої сучасним тенденціям конституціоналізму, особливу в епоху кризи ідей конституціоналізму.

Михайло Савчин,
доктор, професор,
Поляна – Ужгород, 2020

Отзывы к книге Сучасні тенденції конституціоналізму у контексті глобалізації та правового плюралізму
Сообщить о снижении цены

Сообщить о снижении цены

Ваша просьба принята!

Вы получите уведомление при снижении стоимости товара на указанные Вами контакты
Задать вопрос

Информация о доставке

г. Киев, ул. Большая Васильковская, 74, 2 этаж, оф. 7

Олимпийская

Перед тем, как приехать в офис, пожалуйста оформите заказ и дождитесь подтверждения менеджера.

«Нова Пошта»
2 - 3 дня

Гарантируем упаковку заказанных книг, которая обеспечит целостность и сохранность их товарного вида

Курьер «Нова Пошта»
2 - 3 дня

Гарантируем упаковку заказанных книг, которая обеспечит целостность и сохранность их товарного вида

с этим товаром также покупают

Основи ІТ-права
250 грн.

Основи ІТ-права

В наличии

просмотренные товары

Завантажуйте наш мобільний додаток