Теоретичні основи кримінології

Практика боротьби зі злочинністю значною мірою ґрунтується на основах кримінологічної теорії. При визначенні причин злочинної поведінки та заходів щодо її попередження важливо чітко розмежовувати кримінологічні поняття, які нерідко бувають неоднозначно витлумачені. Точне формулювання теоретичних понять є необхідним при проведенні кримінологічних досліджень, особливо на етапі теоретичної інтерпретації їх результатів. Сучасна кримінологічна теорія має критично оцінювати та узагальнювати наявні кримінологічні знання, сприяти включенню кримінологічної проблематики у загальнонауковий контекст, зробити кримінологію повноцінним об’єктом вивчення методології науки.

Злочинність зазнає впливу соціальних процесів, що відбуваються у світі. Нині самі соціальні процеси значною мірою визначаються пандемією COVID-19. На перший погляд рівень злочинності під час пандемії завдяки карантину начебто знижується. Але це лише на перший погляд і стосується переважно зниження рівня вуличної злочинності. Пандемія, що забирає життя сотень тисяч людей по всьому світу, спричинила безліч бід: зростання геополітичної напруги, світову економічну кризу, ескалацію насильства, поширення маніакально-депресивних настроїв, збільшення числа самогубств.

Водночас не припиняються публічні вбивства на основі релігійних розбіжностей. Жорсткі карантинні заходи, запроваджені в багатьох країнах у зв’язку з пандемією, різко погіршили життя мільйонів людей, які за умов безробіття змушені шукати способи виживання. Це неминуче призведе до зростання показників злочинності. Вже зараз активізувалась кіберзлочинність, шахрайство, виробництво і реалізація контрафактної продукції (підробок), злочини проти власності (крадіжки), у тому числі в комерційних структурах, магазинах і медичних установах. У всьому світі наростають ризики проникнення криміналу в систему охорони здоров'я, куди спрямовані величезні фінансові та матеріальні ресурси.

Невизначеність походження коронавірусу COVID-19 та інших вірусів, які спричиняють пандемії, відсутність належної реакції органів, уповноважених розслідувати подібні явища, породжує страх, негативні настрої у світовому співтоваристві та підозру, що вони є новим різновидом злочинності та способом певної категорії людей отримати надприбутки. Як пророцтво звучить нині висновок, зроблений президентами Римського клубу Ернстом Вайцзеккером та Андерсом Війкманом у ювілейній доповіді 2018 р.: «Світ перебуває в небезпеці і порятунок полягає в зміні світогляду» .

У Римському клубі недарма попереджали про небезпечні сюрпризи, які можуть призвести навіть до вимирання людства. Мова не йде лише про астрономічні катастрофи, такі як зіткнення Землі з гігантським метеоритом. Основні загрози – технологічні, а саме створення за допомогою синтетичної біології вірусних та бактеріальних організмів з новими смертельними характеристиками та властивостями, які можуть заражати людей та розповсюджуватися по всьому світу. Подібну думку висловив і американський мультимільярдер, засновник Microsoft Білл Гейтс в інтерв'ю для YouTube-каналу Viritasium. За його словами, найближчим часом новими загрозами для людства можуть стати кліматичні зміни і біотероризм . Саме це ми спостерігаємо зараз.

Виходячи із реалій сьогодення, автори монографії бачать своє завдання у зосередженні уваги наукової громадськості на тих викликах і загрозах, що пов’язані з новими видами злочинності. Особливої уваги заслуговує також світогляд людини, її уявлення про законне і справедливе, і, як наслідок, – її правова поведінка. Витоки людської поведінки, так само як і моральні, містяться у душі людини, а саме у почутті обов’язку, справедливості, гідності.

Актуальною проблемою залишається розробка ряду положень кримінологічної теорії як упорядкованої системи знань, що досліджують і пояснюють ту складову соціальної реальності, яка пов’язана з виявленням проблем боротьби зі злочинністю, знаходженням ефективних засобів її стримування та виробленням наукових рекомендацій для підвищення ефективності практичної діяльності щодо попередження злочинності.

Монографію підготували: Тимошенко В.І. (Передмова. Розділи 2, 3, 5, 6, 8. Висновки.); Шакун В.І. (Передмова. Розділи 1, 4, 7. Висновки.).

В.І. Тимошенко, В.І. Шакун