Транснаціональне кримінальне право: міжнародний аспект

Усвідомлення глобальної загрози, яку несе транснаціональна злочинна діяльність, і постановка питання про необхідність протидії їй, з'явились наприкінці XX ст. У цей час відбувається: безпрецедентне зростання терористичної загрози; загострення політичних, релігійних і міжетнічних конфліктів, у ході яких грубо порушуються права людини; інтернаціоналізація організованої злочинності у сфері поширення наркотиків, торгівлі людьми, контрабанди зброєю та інших злочинів, яка супроводжується корупцією і легалізацією злочинних доходів. Ситуація, що склалась, вимагає від держав переосмислення окремих напрямів співробітництва з метою вироблення нових методів протидії міжнародній транснаціональній злочинності. Одночасно з практичною реалізацією такого співробітництва стали більш запитуваними й наукові дослідження у цій сфері. Одним з таких напрямів у доктрині міжнародного права є комплексне вивчення транснаціонального кримінального права.

У результаті змін у структурі торгівлі, фінансів, зв'язку й інформації створюється становище, коли злочинність уже не обмежується національними кордонами. Вона стає дедалі більш транснаціональною, а в багатьох випадках набуває глобального характеру. У зв'язку з цим можна говорити про глобалізацію злочинності, що являє собою якісно новий етап в історії цього явища.

Серед транснаціональних злочинів, боротьба з якими об'єднує зусилля більшості держав й світової спільноти загалом, слід відзначити ті, які набули за останні десятиліття загрозливого розмаху і небувалих масштабів: міжнародний тероризм, захоплення заручників, вербування, фінансування і навчання найманців, морське піратство, "відмивання" незаконних доходів, корупція, наркобізнес, контрабанда, незаконна міграція, торгівля людьми, кіберзлочинність тощо. Більшість із названих злочинів не тільки є посяганням на життя і здоров'я людей - вони підривають національну економіку й безпеку різнихдержав, завдають шкоди низці галузей промисловості, торгівлі й зовнішньо-економічним зв'язкам між державами. Наприклад, за даними Департаменту громадської інформації Організації Об'єднаних Націй, тільки незаконний обіг наркотичних засобів і психотропних речовин приносить прибуток, обсяг якого дорівнює більш як 500 мільярдів доларів США, що є еквівалентом загальної суми валового національного продукту двох третин держав-членів ООН.

Відповідно, питання протидії транснаціональній злочинності передбачають комплексний підхід до розгляду правового регулювання відносин у кримінальній сфері, джерел права, кримі-налізації злочинних діянь, кримінального переслідування винних осіб, співробітництва всіх суб'єктів міжнародних відносин із надання взаємної правової допомоги, обміну інформацією тощо.

У наш час увесь комплекс міжнародного кримінального права зазнає суттєвих змін, що викликані численними об'єктивними причинами, такими як глобалізація, розширення кола суб'єктів міжнародного права, посилення впливу міжнародної суспільної думки, збільшення ролі й розширення міжнародних демократичних процесів, закріплення прав і свобод людини як основоположного принципу міжнародного кримінального права. Обов'язком кожної держави є здійснення кримінальної юрисдикції над особами, винними у скоєнні міжнародних злочинів, зокрема й транснаціональних.

Зважаючи на те, що в наш час жодна країна не може самостійно успішно подолати зростання міжнародної злочинності, світова спільнота ухвалила низку угод у цьому напряму, однією з яких є Конвенція Організації Об'єднаних Націй проти транснаціональної організованої злочинності від 15 листопада 2000 р. [Палермо, Італія] та протоколи, що її доповнюють. Транснаціональна злочинність стала предметом обговорення на конгресах та сесіях Генеральної Асамблеї ООН, засіданнях Комісії міжнародного права ООН, Комітету Генеральної Асамблеї ООН із кодифікації міжнародного кримінального права, світових та регіональних форумах. Перед світовою спільнотою постав цілий комплекс проблем, пов'язаних із різними міжнародно-правовими аспектами транснаціональної кримінальної злочинності: системати-зація теоретичних знань і практики держав із багатьох напрямів, зокрема у сфері універсальної та екстериторіальної юрисдикції; кримінальне переслідування осіб, що скоїли транснаціональні злочини; криміналізація злочинних діянь; розвиток співробітництва і взаємної правової допомоги у протидії транснаціональній злочинності. Окремої уваги потребує розробка, систематизація й кодифікація міжнародно-правових норм у сфері транснаціональних кримінальних відносин.

На розв'язання цих важливих проблем й спрямоване це монографічне дослідження. Формування транснаціонального кримінального права, його природа, структура, предмет та завдання вимагають вивчення широкого кола питань, пов'язаних із транснаціональною злочинністю в усіх її проявах. Вагоме значення для цього дослідження мають: загальнотеоретичні праці вітчизняних й зарубіжних учених: Д. Анцилотті, Р. Аго, В. Г. Буткевича, В. Н. Денисова, П. Є. Казанського, М. І. Козюбри, М. М. Коркунова, М. М. Марченка, Ю. М. Оборотова, Н. М. Пархоменко, В. М. Сирих, Ю. С. Шемшученка; доктринальні напрацювання сучасного міжнародного права: М. О. Баймуратова, М. В. Буроменського, В. Бурхардта, 0. В. Буткевич, 0. В. Київець, М. І. Костенка, 1.1. Лукашука, В. В. Мицика, Т. Л. Сироїд, Г. І. Тункіна, В. Шабаса; концепції міжнародного кримінального права: С. С. Андрейче-нко, В. Ф. Антипенко, Л. В. Багрій-Шахматова, Ш. Бассіоуні, Д. Бешарова, І. П. Бліщенко, В. А. Василенка, 0. Г. Волеводза, М. М. Гнатовського, Н. В. Дрьоміної-Волок, Л. В. Іногамової-Хегай, Р. А. Каламкаряна, Л. А. Камаровського, 1.1. Карпеця, А. Кассезе, А. Р. Каюмової, 0. Г. Кибальника, Д. 0. Коваля, М. І. Костенка, М. П. Куриса, Б. Д. Левина, Фр. фон Ліста, Ф. Ф. Мартенса, М. М. Микієвича, Д. Мюллера, А. В. Наумова, В. П. Панова, Ю. А. Решетова, К. С. Родіонова, Л. Садата, В. 0. Тулякова, а також праці вчених у сфері транснаціонального кримінального права: Дж. Альбанезе, К. Амбоса, Н. Бойстера, А. Боссарда, Г. П. Жаровської, Н. А. Зелінської, В. В. Голини та інших. Результати їхніх досліджень та висновки враховано автором монографії.

Актуальність комплексного дослідження транснаціонального кримінального права зумовлена, по-перше, відсутністю спеціальних досліджень природи поняття, характерних ознак та особливостей транснаціонального кримінального права в системі міжнародного кримінального права; по-друге, назрілою потребою в аналізі теоретичних аспектів джерел та категорій транснаціонального кримінального права, що мають методологічне значення; по-третє, необхідністю надання структурно-функціональної характеристики транснаціонального кримінального права; по-четверте, доцільністю визначення основних принципів співробітництва держав у сфері протидії транснаціональній злочинності.

Обгрунтування авторської концепції транснаціонального кримінального права здійснено на основі вивчення загальнотеоретичних розробок сучасної юриспруденції та методології, основ сучасного міжнародного права та досягнень і доктрини міжнародного кримінального права, а також емпіричного матеріалу: міжнародно-правових актів та законодавства різних держав.

Певна річ, автор не претендує на завершеність всіх викладених положень та зроблених висновків щодо предмета дослідження й буде щиро вдячний за рекомендації й пропозиції, що сприятимуть розвитку наукової дискусії з проблем міжнародного кримінального права. Автор виражає подяку за зауваження та поради, висловлені професорами Ольгою Володимирівною Буткевич, Миколою Івановичем Козюброю, Тетяною Леонідівною Сироїд, Світланою Василівною Бобровник, Іваном Васильовичем Яковюком, доцентом Миколою Миколайовичем Гнатов-ським, доцентом Мариною Олександрівною Медведєвою.