Військові адміністративні правопорушення. Науково-практичний коментар глави 13-Б Кодексу України про адміністративні правопорушення

Дотримання норм адміністративного права є обов’язковим для кожного громадянина України так само, як і для тих, хто перебуває на військовій службі або проходить збори як військовозобов’язаний, резервіст тощо. Не треба забувати, що військовослужбовці та особи, прирівняні до них, проходять військову службу (збори) у відповідних військових формуваннях, завданням яких є забезпечення воєнної безпеки України. Отже, боєздатність кожного підрозділу, частини, об’єднання певною мірою залежить від стану військової дисципліни у відповідному колективі.

З метою посилення боєздатності Збройних сил України та інших військових формувань Верховною Радою України 05 лютого 2015 року прийнято Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення відповідальності військовослужбовців, надання командирам додаткових прав та покладення обов’язків в особливий період», яким Кодекс України про адміністративні правопорушення (далі – КУпАП) доповнено главою 13-Б «Військові адміністративні правопорушення».

Цей Закон уповноважує командирів (начальників) військових частин (так само уповноважених ними командирів підрозділів), посадових осіб органів управління Військової служби правопорядку у Збройних силах України, прокурорів складати й направляти до суду адміністративні протоколи про вчинення військовослужбовцями військових адміністративних правопорушень, передбачених ст. ст. 172¹⁰–172²⁰ глави 13-Б КУпАП.

Законом України від 16 березня 2017 року «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення відповідальності військовослужбовців та деяких інших осіб» до глави 13-Б Кодексу України про адміністративні правопорушення було внесено наступні зміни:

– главу 13-Б КУпАП (Військові адміністративні правопорушення), а саме статті 172¹⁰–172²⁰ викладено в новій редакції;

– статтю 251 (Докази) доповнено частиною другою наступного змісту: «Обов’язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноваженних на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 КУпАП»;

– частину 1 статті 255 (Особи, які мають право складати протоколи про адміністративні правопорушення) викладено у новій редакції, відповідно до якої протоколи про військові адміністративні правопорушення мають право складати уповноважені на те посадові особи органів управління Військової служби правопорядку у Збройних силах України (у випадку вчинення їх військовослужбовцями, військовозобов’язаними та резервістами під час проходження зборів – п. 1); прокурори (п. 11), командири (начальники – п. 14) військових частин (установ, закладів), командири підрозділів, які уповноважені на те командирами (начальниками) військових частин (установ, закладів) (статті 172¹⁰–172²⁰).

Окрім того, главу 32 КУпАП було доповнено статтею 327¹ (Порядок відбування арешту з утриманням на гауптвахті), де викладено умови, підстави та порядок відбування військовослужбовцями адміністративного стягнення у виді арешту.

Прийняття законів України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення відповідальності військовослужбовців, надання командирам додаткових прав та покладення обов’язків в особливий період» та «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення відповідальності військовослужбовців та деяких інших осіб» стало важливим кроком на шляху індивідуалізації відповідальності військовослужбовців, так само військовозобов’язаних, резервістів під час зборів за вчинення адміністративних проступків.

Окрім того, певна категорія військових службових осіб (від командира військової частини та вище) отримали реальні важелі впливу щодо правопорушників, які нехтують приписами законодавства України про адміністративну відповідальність. Відтак до протидії правопорушенням у військах долучилися не лише правоохоронні органи, а й посадовці, які згідно з вимогами Військових статутів Збройних сил України відповідають за стан військової дисципліни у підпорядкованих військових частинах (установах).

Оскільки право складання протоколів про військові адміністративні правопорушення надано військовим службовим особам не  лише лише Збройних сил України, а й інших військових формувань, воно позитивно впливає на стан правопорядку у Воєнній організації України.

Отже, у посібнику приділено увагу питанням визначення умов та підстав притягнення військовослужбовців (військовозобов’язаних, резервістів) до адміністративної відповідальності за вчинення військових адміністративних правопорушень; особливостям складання протоколів про правопорушення цього виду тощо. Крім того, автори ставили за мету надати рекомендації з розмежування юридичних складів правопорушень, передбачених Кримінальним кодексом України (далі – КК України) та главою 13-Б КУпАП.

Сподіваємось, що видання буде корисним насамперед для прокурорів, суддів, слідчих, адвокатів, діючих та майбутніх військових юристів, військовослужбовців різних військових формувань, командирів, начальників та всіх, хто цікавиться діяльністю Воєнної організації України.