Злочини проти порядку проходження військової служби: кримінологічне дослідження

Згідно зі ст. 17 Конституції України оборона України, захист її суверенітету, територіальної цілісності й недоторканності покладаються на ЗС України. Здійснення перелічених функцій армією ускладнюється не лише зовнішніми чинниками, якими відповідно до Стратегії національної безпеки України 2015 р., Концепції розвитку сектору безпеки і оборони України 2016 р., Воєнної доктрини України 2015 р. є зовнішня військова агресія, анексія АРК, окупація частини території Донецької і Луганської областей, виснаження української економіки.

На діяльність ЗС України негативно впливають й внутрішні чинники, до яких належать різні порушення законності у воєнній сфері. Основним їх проявом є злочини проти порядку проходження військової служби, передбачені статтями 407-409 КК України. Указана група військових злочинів заподіює значну шкоду національній безпеці України, зменшує її обороноздатність, ускладнюючи виконання ЗС бойових завдань у зоні проведення ООС (АТО), заважає реформуванню української армії, знижує рівень дисципліни серед особового складу ЗС України. Протягом 2013-2017 рр. рівень злочинів проти порядку проходження військової служби збільшився у понад 80 разів (з 45 до 3 672 відповідно). У 2018 р. зберігся високий рівень указаних військових кримінальних правопорушень - 3 015.

Масштабність їх поширення у воєнній сфері призвела до кардинальної зміни всієї структури сучасної військової злочинності, в якій питома вага злочинів, передбачених статтями 407-409 КК, сягає 80 %. До того ж указані військові кримінальні правопорушення відзначаються високим рівнем латентності, особливо у військових частинах і підрозділах, розташованих у зоні проведення ООС (АТО).

Емпіричну базу монографії складають:

- вибіркове вивчення й узагальнення 320 кримінальних проваджень, розглянутих судами в усіх областях України протягом 2014–2017 рр. стосовно злочинів, передбачених статтями 407–409 КК України;

- результати експертного опитування 245 працівників органів військової прокуратури Центрального, Західного, Південного регіонів України й Військової прокуратури сил АТО, 95 співробітників ВСП ЗС України, 220 військовослужбовців ЗС України, які проходять службу у зоні проведення АТО (ООС);

- статистична звітність Генеральної прокуратури України, Військової прокуратури України, ДСА України, ВСП ЗС України за 2013–2017 рр.;

- аналітичні матеріали Рахункової палати України, Державної аудиторської служби України, МО України за 2014–2017 рр.

Практичне значення результатів, що містяться у монографії, мають важливе значення для науково-дослідної сфери, правозастосовної діяльності та навчального процесу.