Задать вопрос о книге:

Кримінальний кодекс України в контексті міжнародного права та практики Європейського суду з прав людини: правові норми, судова практика, науково-практичний коментар
НОВИНКА

Кримінальний кодекс України в контексті міжнародного права та практики Європейського суду з прав людини: правові норми, судова практика, науково-практичний коментар - фото

Автор: Антипов В.І.

Издательство: Право

Год издания: 2019

Количество страниц: 1200

ISBN: 978-966-937-621-3

Переплет: твердый

Язык: украинский

Вес: 1.5 кг

Формат: 170х240 мм

Тираж: 500

Аннотация

Видання підготовлене за підсумками аналізу більше ніж 300 конвенцій, статутів, пактів, протоколів та інших міжнародних актів, а також на підставі узагальнення майже 3 тис. рішень Європейського суду з прав людини. Як результат – відібрані й наведені в кореляції зі статтями Кримінального кодексу України тексти (витяги з текстів) 211 міжнародних документів та 334 рішень Європейського суду з прав людин (з них 178 вперше опубліковані українською мовою).

 Міжнародні документи та судова практика супроводжуються авторськими доктринальними висновками (науково-практичним коментарем) щодо їх застосовності в контексті вітчизняного кримінального права.

Для суддів, адвокатів, працівників правоохоронних органів, правників-науковців, а також громадян, які цікавляться питаннями відповідності вітчизняної судової практики нормам міжнародного права та рішенням Європейського суду з прав людини.

Авторы

Авторы книги Кримінальний кодекс України в контексті міжнародного права та практики Європейського суду з прав людини: правові норми, судова практика, науково-практичний коментар
Антипов В.І. Антипов В.І. Кандидат юридичних наук (1983), доцент (1991), професор (2005). Має досвід як практичної (дільничний інспектор, слідчий), так і науково-дослідної роботи (науковий співробітник, директор науково-дослідного інституту, проректор університету)

Неодноразово залучався до підготовки експертних висновків для Конституційного Суду України та Верховного Суду України, у складі робочих груп брав участь у підготовці проектів законів України, проектів нормативно-правових актів МВС України та Державної податкової адміністрації України.

Є автором (співавтором) понад 150 наукових праць, зокрема монографічних досліджень: «Local Community - Public Security», «Обставини, які виключають застосування кримінального покарання», «Тіньова економіка та економічна злочинність»; підручників: «Кримінальне право України; Загальна частина», «Кримінальне право України: Особлива частина», «Курс кримінології», «Управління державним бюджетом України»; посібників: «Актуальні проблеми кримінально-правової кваліфікації», «Кримінально-правова кваліфікація посягань на виборчі та референдні права», «Податкова система України».

Особливе місце у творчому доробку займають науково-практичні видання, перш за все «Науково-практичний коментар Кримінального кодексу України» (співавтор і спеціальний редактор першого такого видання українською мовою - 1994 р. з наступним перевиданням у 1995-2006 рр.), а також коментарі до Виправно-трудового кодексу (2000), Бюджетного кодексу (2003,2006, 2010), Податкового кодексу (2011).

Лауреат Всеукраїнського конкурсу на краще юридичне видання в номінації «Юридичні підручники», а також Премії імені Ярослава Мудрого у номінації «За видатні досягнення в науково-дослідницькій діяльності з проблем правознавства». Удостоєний почесного звання «Заслужений юрист України».

Предисловие

Застосування норм міжнародного права та практики Європейського суду з прав людини має для матеріального кримінального права значні відмінності порівняно з іншими галузями права – цивільним, адміністративним, кримінально-процесуальним тощо. Це обумовлено тим, що «злочинність діяння, а також його караність та інші кримінально-правові наслідки визначаються тільки цим Кодексом» (ч. 3 ст. 3 Кримінального кодексу України).

Тому, як свідчить аналіз Єдиного державного реєстру судових рішень, судами при розгляді кримінальних справ міжнародне законодавство та міжнародна судова практика використовуються для обґрунтування, як правило, суто процесуальних рішень (вибір запобіжного заходу, визнання доказу недопустимим, поновлення процесуального строку тощо). Проте, не зважаючи на вказані відмінності, норми міжнародного права і рішення ЄСПЛ мають значення для правозастосовної практики безпосередньо при застосуванні норм національного Кримінального закону: - для визначення тих ознак складів злочинів, що потребують тлумачення (мають оціночний характер або названі, але не визначені в диспозиції статті КК України).

Наприклад, у ст. 162 «Порушення недоторканності житла» відсутнє визначення предмета злочину - «житло». Натомість таке визначення надав ЄСПЛ у своєму рішенні «Buckley v. United Kingdom». - при кваліфікації вчиненого за статтями Особливої частини КК з бланкетними диспозиціями, оскільки застосування норм іншого (некримінального) міжнародного права не суперечить ч. 3 ст. 3 КК. Наприклад, ст. 243 КК України відсилає до нормативних актів, які регулюють скидання та поховання у морі шкідливих речовин чи сумішей. До таких нормативних актів належить, зокрема,

Міжнародна конвенція 1973 року по запобіганню забрудненню з суден. - для вирішення деяких дискусійних питань практики та теорії кримінального права, зокрема: питання відповідності норм про спеціальну конфіскацію принципу презумпції невинуватості («Філліпс проти Сполученого Королівства»); питання допустимості у кримінальному провадженні застосування висновків, що містяться в рішеннях цивільних чи господарських судів («Cebotari v. Moldova»); питання кримінально-правової кваліфікації діянь, коли для оптимізації податків використовуються правочини з юридичними особами, що мають ознаки фіктивності («Khodorkovskiy and Lebedev v. Russia»), тощо.

Отже, правники в галузі кримінального судочинства повинні орієнтуватися в нормах міжнародного права та в положеннях рішень ЄСПЛ. Також особи, яких доля зіткнула з кримінальним судочинством (потерпілі, засуджені, їхні родичі), потребують інформації про те, як норми міжнародного законодавства можуть захистити їхні права, чи існує в тому чи іншому випадку доцільність звернення за таким захистом до Європейського суду з прав людини. Однак на заваді реалізації зазначених завдань (потреб) стає ряд об’єктивних перешкод.

По-перше, це великий обсяг масиву конвенцій, інших актів міжнародного законодавства, де надзвичайно важко знайти необхідну норму.

По-друге, ще складніше знайти необхідний прецедент, правову позицію з кримінального права в рішеннях ЄСПЛ, більшість яких не перекладені українською мовою (станом на 02.01.2019 р. на офіційному сайті Європейського суду з прав людини із загальної кількості 58 тис. 953 рішень тільки 1 тис. 193 мали версію українською мовою).

Крім того, рішення ЄСПЛ класифіковані за статтями Конвенції, які важко співвіднести зі статтями КК України. Це значно ускладнює пошук необхідних матеріалів, оскільки переважна більшість рішень стосується не кримінальних проваджень, а цивільних, господарських, трудових та інших подібних спорів. За такої ситуації практикуючий правник згадує про спеціалізовані юридичні видання.

Проте на сьогодні склалася ситуація, коли монографічна і навчальна література з міжнародного права майже не торкається кримінально-правової проблематики, а в чисельних виданнях науково-практичних коментарів до Кримінального кодексу України зміст його статей коментується переважно без врахування норм міжнародного права.

Щоправда існують довідкові тематичні видання та спеціалізовані сайти, наприклад сайти правозахисних організацій. Але в цих виданнях та на відповідних сайтах рішення Європейського суду з прав людини знову ж таки не упорядковані до потреб кримінального права, а також наводяться за принципом «так-як-є», тобто без виділення правових позицій Суду. Враховуючи, що рішення ЄСПЛ містять багато формально-процесуальних положень і мають обсяги в десятки (деякі - в сотні) сторінок, їх аналіз потребує великих часових витрат. Можливо, саме викладені вище обставини обумовлюють ситуацію, коли при начебто широкому застосуванні у вироках національних судів практики ЄСПЛ, вона представлена дуже обмеженим колом рішень Європейського суду, а посилання на ці рішення текстуально виглядають одноманітними копіями, переписаними (скопійованими) з одного невідомого джерела.

При цьому у багатьох посиланнях на практику ЄСПЛ відсутні номери відповідних рішень Європейського суду та їх пункти. Це зводить нанівець юридичне значення такого використання судової практики Європейського суду .

З огляду на викладене і підготовлено це видання, в якому:

- репрезентовані результати авторського аналізу більше 300 конвенцій, пактів, статутів, протоколів та інших чинних міжнародних документів, а також майже 3 тис. рішень Європейського суду з прав людини, що дозволило виокремити 211 нормативних актів міжнародного права та 334 рішень ЄСПЛ, які містять положення, застосовні в національному кримінальному судочинстві;

- запропонований авторський науково-практичний коментар того, як саме конкретні норми міжнародного права та правові позиції Європейського суду з прав людини мають враховуватися для уточнення ознак конкретних складів злочинів, для тлумачення норм Загальної частини Кримінального кодексу України.

Отзывы

Отзывы к книге Кримінальний кодекс України в контексті міжнародного права та практики Європейського суду з прав людини: правові норми, судова практика, науково-практичний коментар

Видання підготовлене за підсумками аналізу більше ніж 300 конвенцій, статутів, пактів, протоколів та інших міжнародних актів, а також на підставі узагальнення майже 3 тис. рішень Європейського суду з прав людини. Як результат – відібрані й наведені в кореляції зі статтями Кримінального кодексу України тексти (витяги з текстів) 211 міжнародних документів та 334 рішень Європейського суду з прав людин (з них 178 вперше опубліковані українською мовою).

 Міжнародні документи та судова практика супроводжуються авторськими доктринальними висновками (науково-практичним коментарем) щодо їх застосовності в контексті вітчизняного кримінального права.

Для суддів, адвокатів, працівників правоохоронних органів, правників-науковців, а також громадян, які цікавляться питаннями відповідності вітчизняної судової практики нормам міжнародного права та рішенням Європейського суду з прав людини.

Авторы книги Кримінальний кодекс України в контексті міжнародного права та практики Європейського суду з прав людини: правові норми, судова практика, науково-практичний коментар
Антипов В.І. Антипов В.І. Кандидат юридичних наук (1983), доцент (1991), професор (2005). Має досвід як практичної (дільничний інспектор, слідчий), так і науково-дослідної роботи (науковий співробітник, директор науково-дослідного інституту, проректор університету)

Неодноразово залучався до підготовки експертних висновків для Конституційного Суду України та Верховного Суду України, у складі робочих груп брав участь у підготовці проектів законів України, проектів нормативно-правових актів МВС України та Державної податкової адміністрації України.

Є автором (співавтором) понад 150 наукових праць, зокрема монографічних досліджень: «Local Community - Public Security», «Обставини, які виключають застосування кримінального покарання», «Тіньова економіка та економічна злочинність»; підручників: «Кримінальне право України; Загальна частина», «Кримінальне право України: Особлива частина», «Курс кримінології», «Управління державним бюджетом України»; посібників: «Актуальні проблеми кримінально-правової кваліфікації», «Кримінально-правова кваліфікація посягань на виборчі та референдні права», «Податкова система України».

Особливе місце у творчому доробку займають науково-практичні видання, перш за все «Науково-практичний коментар Кримінального кодексу України» (співавтор і спеціальний редактор першого такого видання українською мовою - 1994 р. з наступним перевиданням у 1995-2006 рр.), а також коментарі до Виправно-трудового кодексу (2000), Бюджетного кодексу (2003,2006, 2010), Податкового кодексу (2011).

Лауреат Всеукраїнського конкурсу на краще юридичне видання в номінації «Юридичні підручники», а також Премії імені Ярослава Мудрого у номінації «За видатні досягнення в науково-дослідницькій діяльності з проблем правознавства». Удостоєний почесного звання «Заслужений юрист України».

Застосування норм міжнародного права та практики Європейського суду з прав людини має для матеріального кримінального права значні відмінності порівняно з іншими галузями права – цивільним, адміністративним, кримінально-процесуальним тощо. Це обумовлено тим, що «злочинність діяння, а також його караність та інші кримінально-правові наслідки визначаються тільки цим Кодексом» (ч. 3 ст. 3 Кримінального кодексу України).

Тому, як свідчить аналіз Єдиного державного реєстру судових рішень, судами при розгляді кримінальних справ міжнародне законодавство та міжнародна судова практика використовуються для обґрунтування, як правило, суто процесуальних рішень (вибір запобіжного заходу, визнання доказу недопустимим, поновлення процесуального строку тощо). Проте, не зважаючи на вказані відмінності, норми міжнародного права і рішення ЄСПЛ мають значення для правозастосовної практики безпосередньо при застосуванні норм національного Кримінального закону: - для визначення тих ознак складів злочинів, що потребують тлумачення (мають оціночний характер або названі, але не визначені в диспозиції статті КК України).

Наприклад, у ст. 162 «Порушення недоторканності житла» відсутнє визначення предмета злочину - «житло». Натомість таке визначення надав ЄСПЛ у своєму рішенні «Buckley v. United Kingdom». - при кваліфікації вчиненого за статтями Особливої частини КК з бланкетними диспозиціями, оскільки застосування норм іншого (некримінального) міжнародного права не суперечить ч. 3 ст. 3 КК. Наприклад, ст. 243 КК України відсилає до нормативних актів, які регулюють скидання та поховання у морі шкідливих речовин чи сумішей. До таких нормативних актів належить, зокрема,

Міжнародна конвенція 1973 року по запобіганню забрудненню з суден. - для вирішення деяких дискусійних питань практики та теорії кримінального права, зокрема: питання відповідності норм про спеціальну конфіскацію принципу презумпції невинуватості («Філліпс проти Сполученого Королівства»); питання допустимості у кримінальному провадженні застосування висновків, що містяться в рішеннях цивільних чи господарських судів («Cebotari v. Moldova»); питання кримінально-правової кваліфікації діянь, коли для оптимізації податків використовуються правочини з юридичними особами, що мають ознаки фіктивності («Khodorkovskiy and Lebedev v. Russia»), тощо.

Отже, правники в галузі кримінального судочинства повинні орієнтуватися в нормах міжнародного права та в положеннях рішень ЄСПЛ. Також особи, яких доля зіткнула з кримінальним судочинством (потерпілі, засуджені, їхні родичі), потребують інформації про те, як норми міжнародного законодавства можуть захистити їхні права, чи існує в тому чи іншому випадку доцільність звернення за таким захистом до Європейського суду з прав людини. Однак на заваді реалізації зазначених завдань (потреб) стає ряд об’єктивних перешкод.

По-перше, це великий обсяг масиву конвенцій, інших актів міжнародного законодавства, де надзвичайно важко знайти необхідну норму.

По-друге, ще складніше знайти необхідний прецедент, правову позицію з кримінального права в рішеннях ЄСПЛ, більшість яких не перекладені українською мовою (станом на 02.01.2019 р. на офіційному сайті Європейського суду з прав людини із загальної кількості 58 тис. 953 рішень тільки 1 тис. 193 мали версію українською мовою).

Крім того, рішення ЄСПЛ класифіковані за статтями Конвенції, які важко співвіднести зі статтями КК України. Це значно ускладнює пошук необхідних матеріалів, оскільки переважна більшість рішень стосується не кримінальних проваджень, а цивільних, господарських, трудових та інших подібних спорів. За такої ситуації практикуючий правник згадує про спеціалізовані юридичні видання.

Проте на сьогодні склалася ситуація, коли монографічна і навчальна література з міжнародного права майже не торкається кримінально-правової проблематики, а в чисельних виданнях науково-практичних коментарів до Кримінального кодексу України зміст його статей коментується переважно без врахування норм міжнародного права.

Щоправда існують довідкові тематичні видання та спеціалізовані сайти, наприклад сайти правозахисних організацій. Але в цих виданнях та на відповідних сайтах рішення Європейського суду з прав людини знову ж таки не упорядковані до потреб кримінального права, а також наводяться за принципом «так-як-є», тобто без виділення правових позицій Суду. Враховуючи, що рішення ЄСПЛ містять багато формально-процесуальних положень і мають обсяги в десятки (деякі - в сотні) сторінок, їх аналіз потребує великих часових витрат. Можливо, саме викладені вище обставини обумовлюють ситуацію, коли при начебто широкому застосуванні у вироках національних судів практики ЄСПЛ, вона представлена дуже обмеженим колом рішень Європейського суду, а посилання на ці рішення текстуально виглядають одноманітними копіями, переписаними (скопійованими) з одного невідомого джерела.

При цьому у багатьох посиланнях на практику ЄСПЛ відсутні номери відповідних рішень Європейського суду та їх пункти. Це зводить нанівець юридичне значення такого використання судової практики Європейського суду .

З огляду на викладене і підготовлено це видання, в якому:

- репрезентовані результати авторського аналізу більше 300 конвенцій, пактів, статутів, протоколів та інших чинних міжнародних документів, а також майже 3 тис. рішень Європейського суду з прав людини, що дозволило виокремити 211 нормативних актів міжнародного права та 334 рішень ЄСПЛ, які містять положення, застосовні в національному кримінальному судочинстві;

- запропонований авторський науково-практичний коментар того, як саме конкретні норми міжнародного права та правові позиції Європейського суду з прав людини мають враховуватися для уточнення ознак конкретних складів злочинів, для тлумачення норм Загальної частини Кримінального кодексу України.

Отзывы к книге Кримінальний кодекс України в контексті міжнародного права та практики Європейського суду з прав людини: правові норми, судова практика, науково-практичний коментар
Сообщить о снижении цены

Сообщить о снижении цены

Ваша просьба принята!

Вы получите уведомление при снижении стоимости товара на указанные Вами контакты
Задать вопрос

Информация о доставке

г. Киев, ул. Большая Васильковская, 74, 2 этаж, оф. 7

Олимпийская

Перед тем, как приехать в офис, пожалуйста оформите заказ и дождитесь подтверждения менеджера.

«Нова Пошта»
2 - 3 дня

Гарантируем упаковку заказанных книг, которая обеспечит целостность и сохранность их товарного вида

Курьер «Нова Пошта»
2 - 3 дня

Гарантируем упаковку заказанных книг, которая обеспечит целостность и сохранность их товарного вида

с этим товаром также покупают