Задать вопрос о книге:

Доказування у цивільному процесі України та Франції
НОВИНКА

Доказування у цивільному процесі України та Франції - фото

Автор: Дрогозюк К.Б.

Издательство: Фенікс

Год издания: 2019

Количество страниц: 238

ISBN: 978-966-928-431-0

Переплет: твердый

Язык: украинский

Вес: 0.3 кг

Формат: 145х200 мм

Тираж: 200

Аннотация

Монографія є першим у вітчизняній науці цивільного процесуального права спеціальним комплексним дослідженням інституту доказування у цивільному процесі України та Франції.

У монографії здійснено аналіз становлення та розвитку законодавства щодо доказування у цивільному процесі України та Франції. Досліджено особливості законодавчого регулювання електронних доказів за чинним за­конодавством України та Франції. Визначено поняття суб’єктів доказування, мету та предмет доказування. 

Здійснено класифікацію суб’єктів доказування у цивільному процесі України. Розглянуто особливості діяльності окремих суб’єктів доказування у цивільному процесі України та Франції.

Монографія може бути корисною для студентів, аспірантів, наукових працівників та викладачів юридичних факультетів закладів вищої освіти, практикуючих юристів та інших фахівців у сфері права.

Авторы

Авторы книги Доказування у цивільному процесі України та Франції
Дрогозюк К.Б. Дрогозюк К.Б. Кандидат юридичних наук, старший викладач кафедри цивільного процесу Національного Університету «Одеська юридична академія».

У 2014 році закінчила Національний Університет «Одеська юридична академія» з відзнакою. У 2016 році була прийнята на посаду асистента кафедри цивільного процесу Національного університету «Одеська юридична академія». У 2018 році захистила дисертацію на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук за темою «Предмет і суб'єкти доказування в цивільному процесі України та Франції».

З вересня 2018 року працює на посаді старшого викладача кафедри цивільного процесу.

Основними науковими напрямами діяльності є питання, що стосуються доказування у цивільному процесі України, електронного судочинства, електронних доказів, альтернативних засобіввирішення цивільних спорів, практики ЄСПЛ уцивільному судочинстві України, а також питання, що стосуються міжнародного цивільного процесу.

Предисловие


Процес доказування у цивільному процесі є важливим для вирішення кожної справи, оскільки без правильного встанов лення суб’єктів доказування, предмета доказування та фактів (об­ставин), що підлягають доказуванню, неможливо вирішити справу і ухвалити законне та обґрунтоване рішення. Без належного під­твердження необхідних фактів (обставин) особа не отримає бажа­ного результату та не зможе повною мірою використати надані державою гарантії захисту прав, свобод та інтересів осіб у разі їх порушення, невизнання або оспорювання.

Увага до даного інституту обумовлена у першу чергу тією значимістю, яку він має для практичної діяльності: кожна стадія цивільного процесу, здійснення будь-якої процесуальної дії в тій чи іншій мірі зачіпає процес доказування.

Цивільне процесуальне законодавство відрізняє розвиток прин­ципу змагальності сторін, що передусім знаходить відображення в системі доказування. На сторони покладається обов’язок по зби­ранню, наданню доказів до суду, їх дослідженню. Суд наділений повноваженнями з надання сприяння учасникам справи в про­цесі доказування. Проте суд, як і раніше, визначає предмет до­казування, належність, допустимість, достовірність, достатність доказів та інш. У зв’язку з цим суд та учасники справи повинні здійснювати багато юридично значимих дій в процесі доказування з метою правильного розгляду і вирішення справи.

Варто підкреслити, що в Національному Університеті «Одеська юридична академія» дисципліна «Доказування та докази в цивільному судочинстві» викладається окремо від «Цивільного процесу», що обумовлено специфікою доказування. На думку окремих процесуалістів, доказування в цивільному, третейсь­кому, господарському процесах має багато спільного: предмет доказування, розподіл обов’язків по доказуванню, засоби доказу­вання тощо. Зазначена подібність обумовила те, що докази і до­казування в процесуальній науці давно визнаються міжгалузевим інститутом.

Не зважаючи на те, що дослідженню доказування у цивільному процесі України приділяли увагу багато вчених, у сучасних умовах все ще залишається низка невирішених проблем, пов’язаних з не­обхідністю подальшого дослідження визначення поняття, мети, суб’єктів, предмета судового доказування тощо, оскільки огляд сучасних наукових праць із досліджуваної проблематики дозволяє констатувати відсутність єдності у розумінні даних категорій та необхідності їх переосмислення з урахуванням реформування у цивільному процесуальному законодавстві України. Так, Законом України №2147-УІІІ «Про внесення змін до Господарського проце­суального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів», який набрав чинності 15 грудня 2017 року, було внесено значні зміни до Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) щодо сфери доказування.

Особливої актуальності набирає звернення до зарубіжного зако­нодавчого досвіду при реформуванні цивільного процесуального законодавства України. Надзвичайно своєчасним для розвитку на­ціонального законодавства та судової практики є законодавчий досвід Франції як країни з усталеними правовими традиціями. Вибір французької системи цивільного судочинства для порів­няльного правового дослідження обґрунтовується масштабним ре­формуванням цивільного процесуального законодавства Франції в 2008 р., коли набрав чинності Закон Франції №2007-1787 від 20 грудня 2007 року «Про спрощення права». Даним Законом були скасовані положення ЦПК Франції 1806 р., який діяв в не­значній частині, яка до того моменту ще зберігала свою силу. А Новий Цивільний процесуальний кодекс Франції перейменували в Цивільний процесуальний кодекс Франції.

Протягом багатьох років предмет доказування та суб’єкти до­казування у цивільному процесі досліджуються, в основному, з урахуванням юридичної природи позовного провадження (в зма­гальному процесі), та поза увагою залишається їх дослідження в окремому та наказному провадженні.

Актуальність теми зумовлюється відсутністю комплексного на­укового дослідження інституту доказування у цивільному процесі на базі чинного цивільного процесуального законодавства України та Франції. Доцільність обраної теми дослідження пояснюється єдністю мети та завдань цивільного судочинства України та Франції, що полягають у справедливому, неупередженому та своє­часному розгляді і вирішенні цивільних справ з метою захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юри­дичних осіб, інтересів держави, важливе місце в досягненні яких займає судове доказування.

Дане монографічне дослідження орієнтоване на надання спри­яння тим, хто бажає вивчити теорію судових доказів і практики їх використання в цивільному судочинстві.

Отзывы

Отзывы к книге Доказування у цивільному процесі України та Франції

Монографія є першим у вітчизняній науці цивільного процесуального права спеціальним комплексним дослідженням інституту доказування у цивільному процесі України та Франції.

У монографії здійснено аналіз становлення та розвитку законодавства щодо доказування у цивільному процесі України та Франції. Досліджено особливості законодавчого регулювання електронних доказів за чинним за­конодавством України та Франції. Визначено поняття суб’єктів доказування, мету та предмет доказування. 

Здійснено класифікацію суб’єктів доказування у цивільному процесі України. Розглянуто особливості діяльності окремих суб’єктів доказування у цивільному процесі України та Франції.

Монографія може бути корисною для студентів, аспірантів, наукових працівників та викладачів юридичних факультетів закладів вищої освіти, практикуючих юристів та інших фахівців у сфері права.

Авторы книги Доказування у цивільному процесі України та Франції
Дрогозюк К.Б. Дрогозюк К.Б. Кандидат юридичних наук, старший викладач кафедри цивільного процесу Національного Університету «Одеська юридична академія».

У 2014 році закінчила Національний Університет «Одеська юридична академія» з відзнакою. У 2016 році була прийнята на посаду асистента кафедри цивільного процесу Національного університету «Одеська юридична академія». У 2018 році захистила дисертацію на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук за темою «Предмет і суб'єкти доказування в цивільному процесі України та Франції».

З вересня 2018 року працює на посаді старшого викладача кафедри цивільного процесу.

Основними науковими напрямами діяльності є питання, що стосуються доказування у цивільному процесі України, електронного судочинства, електронних доказів, альтернативних засобіввирішення цивільних спорів, практики ЄСПЛ уцивільному судочинстві України, а також питання, що стосуються міжнародного цивільного процесу.


Процес доказування у цивільному процесі є важливим для вирішення кожної справи, оскільки без правильного встанов лення суб’єктів доказування, предмета доказування та фактів (об­ставин), що підлягають доказуванню, неможливо вирішити справу і ухвалити законне та обґрунтоване рішення. Без належного під­твердження необхідних фактів (обставин) особа не отримає бажа­ного результату та не зможе повною мірою використати надані державою гарантії захисту прав, свобод та інтересів осіб у разі їх порушення, невизнання або оспорювання.

Увага до даного інституту обумовлена у першу чергу тією значимістю, яку він має для практичної діяльності: кожна стадія цивільного процесу, здійснення будь-якої процесуальної дії в тій чи іншій мірі зачіпає процес доказування.

Цивільне процесуальне законодавство відрізняє розвиток прин­ципу змагальності сторін, що передусім знаходить відображення в системі доказування. На сторони покладається обов’язок по зби­ранню, наданню доказів до суду, їх дослідженню. Суд наділений повноваженнями з надання сприяння учасникам справи в про­цесі доказування. Проте суд, як і раніше, визначає предмет до­казування, належність, допустимість, достовірність, достатність доказів та інш. У зв’язку з цим суд та учасники справи повинні здійснювати багато юридично значимих дій в процесі доказування з метою правильного розгляду і вирішення справи.

Варто підкреслити, що в Національному Університеті «Одеська юридична академія» дисципліна «Доказування та докази в цивільному судочинстві» викладається окремо від «Цивільного процесу», що обумовлено специфікою доказування. На думку окремих процесуалістів, доказування в цивільному, третейсь­кому, господарському процесах має багато спільного: предмет доказування, розподіл обов’язків по доказуванню, засоби доказу­вання тощо. Зазначена подібність обумовила те, що докази і до­казування в процесуальній науці давно визнаються міжгалузевим інститутом.

Не зважаючи на те, що дослідженню доказування у цивільному процесі України приділяли увагу багато вчених, у сучасних умовах все ще залишається низка невирішених проблем, пов’язаних з не­обхідністю подальшого дослідження визначення поняття, мети, суб’єктів, предмета судового доказування тощо, оскільки огляд сучасних наукових праць із досліджуваної проблематики дозволяє констатувати відсутність єдності у розумінні даних категорій та необхідності їх переосмислення з урахуванням реформування у цивільному процесуальному законодавстві України. Так, Законом України №2147-УІІІ «Про внесення змін до Господарського проце­суального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів», який набрав чинності 15 грудня 2017 року, було внесено значні зміни до Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) щодо сфери доказування.

Особливої актуальності набирає звернення до зарубіжного зако­нодавчого досвіду при реформуванні цивільного процесуального законодавства України. Надзвичайно своєчасним для розвитку на­ціонального законодавства та судової практики є законодавчий досвід Франції як країни з усталеними правовими традиціями. Вибір французької системи цивільного судочинства для порів­няльного правового дослідження обґрунтовується масштабним ре­формуванням цивільного процесуального законодавства Франції в 2008 р., коли набрав чинності Закон Франції №2007-1787 від 20 грудня 2007 року «Про спрощення права». Даним Законом були скасовані положення ЦПК Франції 1806 р., який діяв в не­значній частині, яка до того моменту ще зберігала свою силу. А Новий Цивільний процесуальний кодекс Франції перейменували в Цивільний процесуальний кодекс Франції.

Протягом багатьох років предмет доказування та суб’єкти до­казування у цивільному процесі досліджуються, в основному, з урахуванням юридичної природи позовного провадження (в зма­гальному процесі), та поза увагою залишається їх дослідження в окремому та наказному провадженні.

Актуальність теми зумовлюється відсутністю комплексного на­укового дослідження інституту доказування у цивільному процесі на базі чинного цивільного процесуального законодавства України та Франції. Доцільність обраної теми дослідження пояснюється єдністю мети та завдань цивільного судочинства України та Франції, що полягають у справедливому, неупередженому та своє­часному розгляді і вирішенні цивільних справ з метою захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юри­дичних осіб, інтересів держави, важливе місце в досягненні яких займає судове доказування.

Дане монографічне дослідження орієнтоване на надання спри­яння тим, хто бажає вивчити теорію судових доказів і практики їх використання в цивільному судочинстві.

Отзывы к книге Доказування у цивільному процесі України та Франції
Сообщить о снижении цены

Сообщить о снижении цены

Ваша просьба принята!

Вы получите уведомление при снижении стоимости товара на указанные Вами контакты
Задать вопрос

Информация о доставке

г. Киев, ул. Большая Васильковская, 74, 2 этаж, оф. 7

Олимпийская

Перед тем, как приехать в офис, пожалуйста оформите заказ и дождитесь подтверждения менеджера.

«Нова Пошта»
2 - 3 дня

Гарантируем упаковку заказанных книг, которая обеспечит целостность и сохранность их товарного вида

Курьер «Нова Пошта»
2 - 3 дня

Гарантируем упаковку заказанных книг, которая обеспечит целостность и сохранность их товарного вида

Завантажуйте наш мобільний додаток