Кримінально-правова охорона соціального та пенсійного страхування

Конституція України визначає людину, її життя і здоров’я, честь і гідність, недоторканність і безпеку найвищою соціальною цінністю та передбачає створення умов для досягнення високого матеріального добробуту громадян, упровадження активної системи їх соціального захисту, вільного і всебічного розвитку всіх членів суспільства. За таких умов важливе значення має кримінально-правовий захист державних механізмів соціального захисту населення, оскільки посягання на їх функціонування може призвести до погіршення соціальної захищеності громадян.

Реформування системи загальнообов’язкового державного соціального та пенсійного страхування, яке триває і сьогодні, виокремлення пенсійного та соціального страхування із системи оподаткування зумовило низку змін як у податковому законодавстві, законодавстві про загальнообов’язкове державне соціальне та пенсійне страхування, так і в законодавстві про кримінальну відповідальність. Згідно із Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв’язку з прийняттям Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» від 17.11.2005 р. № 3108 КК України було доповнено ст. 212-1, якою встановлювалася кримінальна відповідальність за порушення законодавства про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування. За останні роки положення ст. 212-1 КК України змінювалися законами України від 08.07.2010 р. № 2464-VІ, від 15.11.2011 р. № 4025-УІ та від 28.12.2014 р. № 77-VІIІ. Наразі ст. 212-1 КК України має змінену назву («Ухилення від сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування та страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування») та зміст.

Поряд із цим, останнім часом викликають певну дискусію деякі законопроекти, спрямовані, з одного боку, на поліпшення кримінально-правового становища особи, яка вчиняє злочин, передбачений ст. 212-1 КК України, а з іншого - на його погіршення. Зокрема, у проекті Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо запровадження кримінальних проступків» від 19.06.2015 р. № 2897 запропоновано в абзацах других усіх частин ст. 212-1 КК України, де йдеться про санкції, пом’якшити штрафи (максимальний встановити на рівні 2000 штрафних ставок, при цьому розмір штрафної ставки при визначенні штрафу буде становити дві розрахункові одиниці, а одна розрахункова одиниця дорівнюватиме 30 грн) та взагалі відмовитися від таких покарань як позбавлення права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років та конфіскація майна.

В іншому проекті Закону України («Про внесення змін до Кримінального кодексу України (щодо незастосування давності в разі ухилення від сплати податків, зборів (обов’язкових платежів), єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування та страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування)» від 02.06.2016 р. № 4765) запропоновано у ч. 5 ст. 49 КК України вказати на статті 212 та 212-1 цього Кодексу, тим самим запровадити положення про незастосування давності в разі вчинення особами злочинів, передбачених цими статтями. Все це є свідченням складності та спірності кримінально-правової політики держави з огляду на питання про загальнообов’язкове державне соціальне та пенсійне страхування.

Статистичні дані Державної судової адміністрації України, Державної фіскальної служби України та Генеральної прокуратури України за останні кілька років свідчать про збільшення кількості вчинюваних злочинів щодо ухилення від сплати страхових внесків на загальнообов’язкове державне соціальне та пенсійне страхування, що призводить до погіршення функціонування системи соціального та пенсійного забезпечення, проте, на жать, далеко не всі кримінальні провадження потрапляють на розгляд в судовому порядку. Зазначене обумовлює необхідність проведення комплексного наукового дослідження для вироблення за його результатами обгрунтованих пропозицій щодо удосконалення законодавства про кримінальну відповідальність у зазначеній сфері.

Деякі аспекти злочинів щодо ухилення від сплати обов’язкових внесків державі досліджувались у працях П. П. Андрушка, Л. П. Брич, В. М. Вересова, Р. Ю. Гревцової, Н. О. Гуторової, О. О. Дудорова, О. С. Задорожнього, Я. М. Кураш, В. В. Лисенка, М. І. Мельника, В. Р. Мойсика, В. О. Навроцького, В. О. Останіна, О. І. Перепелиці, Ю. М. Сухова, Є. Л. Стрельцова, М. І. Хав-ронюка та інших вчених. Кримінологічним аспектам протидії податковій злочинності присвятили свої праці, зокрема, такі науковці, як П. Т. Гега, А. Є. Гутник, В. В. Молодик.

Однак питанням кримінальної відповідальності за ухилення від сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування та страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування до останнього часу належна увага не приділялась, що породжувало дискусійність і неоднозначність при кваліфікації злочинів даної категорії та вирішенні низки інших важливих питань кримінально-правової охорони у сфері соціального та пенсійного страхування.

Наведені вище положення обумовлюють необхідність проведення на монографічному рівні комплексного та системного дослідження питань кримінально-правової охорони сфери соціального та пенсійного страхування, що передусім стосується розробки кримінальної відповідальності за ухилення від сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування та страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування.