Задать вопрос о книге:

Кримінально-правова ідеологія: філософсько-правове дослідження
НОВИНКА

Кримінально-правова ідеологія: філософсько-правове дослідження - фото

Автор: Коломієць Ю.Ю.

Иллюстрации: черно-белые

Год издания: 2019

Количество страниц: 467

ISBN: 978-966-2336-19-1

Переплет: твердый

Язык: украинский

Вес: 0.6 кг

Формат: 145х200 мм

Тираж: 300

Аннотация

Монографія присвячена кримінально-правовій ідеології, яка поряд з філософією, політикою, релігією, мораллю, наукою та мистецтвом формує ідеї, в яких усвідомлюється і оцінюється ставлення людей до навколишньої дійсності. На підставі філософсько-правового дослідження складних соціально-економічних та політичних проблем сучасності обґрунтовується зв'язок кримінально-правової ідеології з іншими видами ідеологій; висвітлюється процес історичного розвитку кримінально-правової ідеології та взаємозв'язок філософських, релігійних, наукових, естетичних, етичних, правових, політичних, економічних, соціологічних ідей, які вплинули на її становлення; формулюються ідеологічно-обґрунтовані пропозиції щодо вдосконалення кримінального законодавства України.

Монографія розрахована на науковців, викладачів, юристів-практиків, аспірантів, студентів та всіх тих, хто цікавиться ідеями, що лежать в основі кримінального права.

На ХХ загальнонаціональному конкурсі "Українська мова - мова єднання" автор монографії "Кримінально-правова ідеологія: філософсько-правове дослідження" - Коломієць Юлія отримала Диплом лауреата конкурсу у номінації "Пошук. Істина. Наука"

Авторы

Авторы книги Кримінально-правова ідеологія: філософсько-правове дослідження
Коломієць Ю.Ю. Коломієць Ю.Ю. Кандидат юридических наук

Доцент кафедры уголовного права Национального университета "Одесская юридическая академия"

Предисловие

За біблійною мудрістю людина зачата в гріху і народжена в беззаконні, а, значить, схильна до злодіянь і пороків. З моменту проголошення цієї істини пройшло безліч століть. Людиною як і раніше керують нечисті помисли, емоції та пристрасті. Ідеї про щасливе століття без бідності і злочинності періодично виникали, про це свідчать твори В. Гюго, Т. Мора, К. А. Сен-Сімона, Ш. Фур’є, Р. Оуена та інших мислителей. На жаль, вони виявилися утопією.

Прискорення темпу життя і впровадження в нього різних технологій, поряд з позитивними результатами, в певній мірі дестабілізують суспільство. Ще в 1912 році професор Ад. Прінс писав: «Наш час мчить швидко, гарячково, захоплюючись бунтівним потоком вражень і збуджень, що порушують чудову гармонію сил. Все сприяє зростанню приводів і спроб завдавати шкоди іншим,— збільшенню шкідливих вчинків і числа осіб, які шкодять. ... Ритм злочинності супроводжує ритм чесної діяльності; він прискорюється разом з розвитком цивілізації подібно до того, як зростає число нещасних випадків разом з розвитком застосування машин». В усякому разі, економічні, політичні і соціальні процеси, що відбуваються в суспільстві, змінили напрямок думки сучасної людини. Все це примушує все сильніше задуматися над спільною для всього цивілізованого світу проблемою — стабілізацію моральнісного і суспільно-політичного становища.І ідеологія, безумовно є однією з основних складових цих процесів.

Незважаючи на це кримінальне право, як і раніше, переважно орієнтується на ідеї класичної школи, яка відділяє злочинця від навколишнього середовища і аналізує головним чином його волю в момент вчинення злочину. Природознавство і більшість гуманітарних наук вже відмовилися від ідеї, за якою людина є центром Всесвіту. Очевидним стало те, що людина є частиною навколишнього світу, що представляє продукт надзвичайно складної взаємодії різних суб’єктів, речей, явищ і процесів. Перераховані обставини свідчать про необхідність переосмислення і положень кримінального права з урахуванням всієї складності і різноманітності мінливої дійсності, в тому числі і в сфері духовності. Деякі українські вчені цілком обґрунтовано звертають увагу на те, що фактори безпеки суспільства визначаються психологічним станом суспільства у наявності чи відсутності моральних і духовних цінностей та установок. Виховання моральних принципів, здорового психологічного стану суспільства — пріоритетна складова виховного процесу населення, де складовим є національно-культурні цінності, моральні якості, освіта, здобута професія і передача отриманих цивілізаційних надбань прийдешнім поколінням.

У зв'язку з цим актуальним стає питання про кримінально-правову ідеології. І хоча слово «ідеологія» в результаті сумних історичних подій себе дискредитувало і часто викликає негативну реакцію, довільне формування таких ідей загрожує ще більшими негативними наслідками. Звільнившись від нав’язування ідеології Радянського Союзу, незалежна Україна отримала можливість вибудовувати свій курс політичного, соціального, економічного розвитку, прийнятний для більшості населення. Гарантією демократичного устрою Української держави стала Конституція України 1996 року, яка встановила, що жодна ідеологія не може визнаватися державою як обов’язкова. Негативне сприйняття ідеології, в першу чергу держаної, призвело до того, що її дослідження на науковому рівні стало неактуальним. Але духовно-ідеологічна криза, що охопила всі прошарки українського суспільства, змусила повернутися до питання про значення ідеології для людського розвитку. Очевидним стало те, що «суспільні переміни починаються з усвідомлення історичних коренів, з джерел душі, її морального здоров’я, з уболівання за стан справ у нашому державному домі, з почуття господаря».

Історичний досвід України свідчить про те, що ідеологія може відігравати в державі як позитивну, так і негативну роль. З метою захисту від негативних проявів «попереднього» ідеологічного впливу Україна прийняла ряд нормативно-правових актів (ЗУ «Про боротьбу з тероризмом», ЗУ «Про Голодомор 1932-1933 років в Україні», ЗУ «Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки» та ін.). Проте для забезпечення соціальної згуртованості та гармонізації суспільства цього недостатньо. Процес впровадження соціально значущих ідеалів та цінностей настільки складний, що тільки держава має можливість зробити його більш або менш контрольованим. Правові цілі розвитку, правові засади законодавчого поля, обґрунтування та оцінку правових відносин визначає правова ідеологія, яка ґрунтується на філософсько-світоглядному осмисленні навколишньої дійсності.

Складовою частиною правової ідеології є кримінально-правова ідеологія, яка визначає мету, задачі та принципи законотворчості та реалізації кримінального права. Кримінально-правова ідеологія багато в чому зумовлює сутність та зміст кримінального законодавства, його форму (принципи побудови та інтерпретації). Однак кримінально-правова ідеологія рідко виступає предметом обговорення в науковому середовищі, в тому числі і в українському. Тільки окремі фахівці торкаються цієї складної проблеми. Так, П. С. Фріс пише про ідеологію кримінального права та кримінально-правової політики. 0. В. Ус серед заходів кримінально-правового впливу називає наявність відповідної ідеології. 0. М. Костенко пише про «ідеологічну»боротьбу між кримінально-правовим позитивізмом і кримінально-правовим натуралізмом. Кожен автор розглядає ідеологію в контексті свого дослідження. Єдиного підходу до поняття, змісту і суті кримінально-правової ідеології в юридичній науці немає. Здебільше проблематика ідеології розглядається на рівні філософії, політології, соціології, теорії та історії держави і права.

Дослідженню ідеології на різних рівнях наукового пізнання присвятили свої роботи такі вітчизняні вчені, як: Т. Г. Андрусяк, Б. Д. Голованов, А. Й. Войтанович, Г. 0. Дичковська, В. В. Дудченко, 0.І. Заздравнова, В. М. Калітинський, В. М. Корабльова, І. В. Музика, H. П. Надюха, А. І. Луцький, Ю. М. Оборотов, 0. М. Ситник, А. С. Ткачук, В. Л. Толстенко, Л. В. Удовика, Ю. В. Цуркан-Сайфуліна, А. Є. Шевченко та ін. Дослідження, в яких розгладались різні аспекти ідейних основ кримінального права проводили: Ю. В. Баулін, 0.1. Бойко, В. І. Борісов, Т. А. Денисова, В. М. Дрьомін, 0. В. Козаченко, 0. М. Костенко, М. В. Ко-стицький, В. 0. Меркулова, Н. А. Мирошниченко, В. 0. Навроцький, Ю. В. Нікітін, Н. А. Орловська, А. С. Оцяця, М. І. Панов, Є. Ю. ГІолянсь-кий, П. П. Сердюк, М. Г. Сорочинський, 0. С. Сотула, Є. Л. Стрельцов, В. Я. Тацій, В. 0. Туляков, М. І. Хавронюк, П. Л. Фріс, 0. А. Чуваков, I. І. Чугуников та ін.].

Серед зарубіжних авторів вагомий вклад у розробку проблематики ідеології на різних рівнях наукового пізнання внесли: філософи, політологи, соціологи: В. В. Афанасьєв, 3. Бауман, М. Е. Брандес, В. І. Ге-расимов, Є. В. Золотухіна-Аболіна, М. Є. Котельников, 0. Ю. Малінова, В. С. Малицький, К. Маркс, В. В. Міронов, К. Поппер, Б. Ф. Славін, А. С. Ткачук, Д. Б. Томпсон, Р. 0. Троско, Ю. Габермас, А. Шопенгаузр, 0. А. Г. Шпенглер, Ф. Енгельс, В. 0. Ядов, К. Т. Ясперс; теоретики права: 0. Ф. Байков, Г. Дж. Берман, 0.0. Бєсєдін, Ю. В. Власова, 0.1. Кліменко, Є. Б. Пашуканіс; вчені в сфері кримінального права, кримінології, кримінального-виконавчого права: М. В. Бавсун, 0.І. Бойко, С. 0. Боч-карьов, Я. І. Гілінський, Ю. В. Голік, А. Е. Жалінський, Л. В. Іногамова-Хегай, Є. В. Кобзєва, І. Я. Козаченко, В. М. Кудрявцев, Л. В. Лобанова, Ю. І. Ляпунов, А. В. Наумов та ін.

Метою даного монографічного дослідження є об’єднання існуючих ідей задля висвітлення питання про поняття, змістта сутність кримінально-правової ідеології, а також створення методологічної бази для її виникнення і розвитку, наповнення єдиним ідейним змістом інститутів кримінального права для досягнення спільної мети та завдань, що стоять перед кримінальним законом.

Отзывы

Отзывы к книге Кримінально-правова ідеологія: філософсько-правове дослідження

Монографія присвячена кримінально-правовій ідеології, яка поряд з філософією, політикою, релігією, мораллю, наукою та мистецтвом формує ідеї, в яких усвідомлюється і оцінюється ставлення людей до навколишньої дійсності. На підставі філософсько-правового дослідження складних соціально-економічних та політичних проблем сучасності обґрунтовується зв'язок кримінально-правової ідеології з іншими видами ідеологій; висвітлюється процес історичного розвитку кримінально-правової ідеології та взаємозв'язок філософських, релігійних, наукових, естетичних, етичних, правових, політичних, економічних, соціологічних ідей, які вплинули на її становлення; формулюються ідеологічно-обґрунтовані пропозиції щодо вдосконалення кримінального законодавства України.

Монографія розрахована на науковців, викладачів, юристів-практиків, аспірантів, студентів та всіх тих, хто цікавиться ідеями, що лежать в основі кримінального права.

На ХХ загальнонаціональному конкурсі "Українська мова - мова єднання" автор монографії "Кримінально-правова ідеологія: філософсько-правове дослідження" - Коломієць Юлія отримала Диплом лауреата конкурсу у номінації "Пошук. Істина. Наука"

Авторы книги Кримінально-правова ідеологія: філософсько-правове дослідження
Коломієць Ю.Ю. Коломієць Ю.Ю. Кандидат юридических наук

Доцент кафедры уголовного права Национального университета "Одесская юридическая академия"

За біблійною мудрістю людина зачата в гріху і народжена в беззаконні, а, значить, схильна до злодіянь і пороків. З моменту проголошення цієї істини пройшло безліч століть. Людиною як і раніше керують нечисті помисли, емоції та пристрасті. Ідеї про щасливе століття без бідності і злочинності періодично виникали, про це свідчать твори В. Гюго, Т. Мора, К. А. Сен-Сімона, Ш. Фур’є, Р. Оуена та інших мислителей. На жаль, вони виявилися утопією.

Прискорення темпу життя і впровадження в нього різних технологій, поряд з позитивними результатами, в певній мірі дестабілізують суспільство. Ще в 1912 році професор Ад. Прінс писав: «Наш час мчить швидко, гарячково, захоплюючись бунтівним потоком вражень і збуджень, що порушують чудову гармонію сил. Все сприяє зростанню приводів і спроб завдавати шкоди іншим,— збільшенню шкідливих вчинків і числа осіб, які шкодять. ... Ритм злочинності супроводжує ритм чесної діяльності; він прискорюється разом з розвитком цивілізації подібно до того, як зростає число нещасних випадків разом з розвитком застосування машин». В усякому разі, економічні, політичні і соціальні процеси, що відбуваються в суспільстві, змінили напрямок думки сучасної людини. Все це примушує все сильніше задуматися над спільною для всього цивілізованого світу проблемою — стабілізацію моральнісного і суспільно-політичного становища.І ідеологія, безумовно є однією з основних складових цих процесів.

Незважаючи на це кримінальне право, як і раніше, переважно орієнтується на ідеї класичної школи, яка відділяє злочинця від навколишнього середовища і аналізує головним чином його волю в момент вчинення злочину. Природознавство і більшість гуманітарних наук вже відмовилися від ідеї, за якою людина є центром Всесвіту. Очевидним стало те, що людина є частиною навколишнього світу, що представляє продукт надзвичайно складної взаємодії різних суб’єктів, речей, явищ і процесів. Перераховані обставини свідчать про необхідність переосмислення і положень кримінального права з урахуванням всієї складності і різноманітності мінливої дійсності, в тому числі і в сфері духовності. Деякі українські вчені цілком обґрунтовано звертають увагу на те, що фактори безпеки суспільства визначаються психологічним станом суспільства у наявності чи відсутності моральних і духовних цінностей та установок. Виховання моральних принципів, здорового психологічного стану суспільства — пріоритетна складова виховного процесу населення, де складовим є національно-культурні цінності, моральні якості, освіта, здобута професія і передача отриманих цивілізаційних надбань прийдешнім поколінням.

У зв'язку з цим актуальним стає питання про кримінально-правову ідеології. І хоча слово «ідеологія» в результаті сумних історичних подій себе дискредитувало і часто викликає негативну реакцію, довільне формування таких ідей загрожує ще більшими негативними наслідками. Звільнившись від нав’язування ідеології Радянського Союзу, незалежна Україна отримала можливість вибудовувати свій курс політичного, соціального, економічного розвитку, прийнятний для більшості населення. Гарантією демократичного устрою Української держави стала Конституція України 1996 року, яка встановила, що жодна ідеологія не може визнаватися державою як обов’язкова. Негативне сприйняття ідеології, в першу чергу держаної, призвело до того, що її дослідження на науковому рівні стало неактуальним. Але духовно-ідеологічна криза, що охопила всі прошарки українського суспільства, змусила повернутися до питання про значення ідеології для людського розвитку. Очевидним стало те, що «суспільні переміни починаються з усвідомлення історичних коренів, з джерел душі, її морального здоров’я, з уболівання за стан справ у нашому державному домі, з почуття господаря».

Історичний досвід України свідчить про те, що ідеологія може відігравати в державі як позитивну, так і негативну роль. З метою захисту від негативних проявів «попереднього» ідеологічного впливу Україна прийняла ряд нормативно-правових актів (ЗУ «Про боротьбу з тероризмом», ЗУ «Про Голодомор 1932-1933 років в Україні», ЗУ «Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки» та ін.). Проте для забезпечення соціальної згуртованості та гармонізації суспільства цього недостатньо. Процес впровадження соціально значущих ідеалів та цінностей настільки складний, що тільки держава має можливість зробити його більш або менш контрольованим. Правові цілі розвитку, правові засади законодавчого поля, обґрунтування та оцінку правових відносин визначає правова ідеологія, яка ґрунтується на філософсько-світоглядному осмисленні навколишньої дійсності.

Складовою частиною правової ідеології є кримінально-правова ідеологія, яка визначає мету, задачі та принципи законотворчості та реалізації кримінального права. Кримінально-правова ідеологія багато в чому зумовлює сутність та зміст кримінального законодавства, його форму (принципи побудови та інтерпретації). Однак кримінально-правова ідеологія рідко виступає предметом обговорення в науковому середовищі, в тому числі і в українському. Тільки окремі фахівці торкаються цієї складної проблеми. Так, П. С. Фріс пише про ідеологію кримінального права та кримінально-правової політики. 0. В. Ус серед заходів кримінально-правового впливу називає наявність відповідної ідеології. 0. М. Костенко пише про «ідеологічну»боротьбу між кримінально-правовим позитивізмом і кримінально-правовим натуралізмом. Кожен автор розглядає ідеологію в контексті свого дослідження. Єдиного підходу до поняття, змісту і суті кримінально-правової ідеології в юридичній науці немає. Здебільше проблематика ідеології розглядається на рівні філософії, політології, соціології, теорії та історії держави і права.

Дослідженню ідеології на різних рівнях наукового пізнання присвятили свої роботи такі вітчизняні вчені, як: Т. Г. Андрусяк, Б. Д. Голованов, А. Й. Войтанович, Г. 0. Дичковська, В. В. Дудченко, 0.І. Заздравнова, В. М. Калітинський, В. М. Корабльова, І. В. Музика, H. П. Надюха, А. І. Луцький, Ю. М. Оборотов, 0. М. Ситник, А. С. Ткачук, В. Л. Толстенко, Л. В. Удовика, Ю. В. Цуркан-Сайфуліна, А. Є. Шевченко та ін. Дослідження, в яких розгладались різні аспекти ідейних основ кримінального права проводили: Ю. В. Баулін, 0.1. Бойко, В. І. Борісов, Т. А. Денисова, В. М. Дрьомін, 0. В. Козаченко, 0. М. Костенко, М. В. Ко-стицький, В. 0. Меркулова, Н. А. Мирошниченко, В. 0. Навроцький, Ю. В. Нікітін, Н. А. Орловська, А. С. Оцяця, М. І. Панов, Є. Ю. ГІолянсь-кий, П. П. Сердюк, М. Г. Сорочинський, 0. С. Сотула, Є. Л. Стрельцов, В. Я. Тацій, В. 0. Туляков, М. І. Хавронюк, П. Л. Фріс, 0. А. Чуваков, I. І. Чугуников та ін.].

Серед зарубіжних авторів вагомий вклад у розробку проблематики ідеології на різних рівнях наукового пізнання внесли: філософи, політологи, соціологи: В. В. Афанасьєв, 3. Бауман, М. Е. Брандес, В. І. Ге-расимов, Є. В. Золотухіна-Аболіна, М. Є. Котельников, 0. Ю. Малінова, В. С. Малицький, К. Маркс, В. В. Міронов, К. Поппер, Б. Ф. Славін, А. С. Ткачук, Д. Б. Томпсон, Р. 0. Троско, Ю. Габермас, А. Шопенгаузр, 0. А. Г. Шпенглер, Ф. Енгельс, В. 0. Ядов, К. Т. Ясперс; теоретики права: 0. Ф. Байков, Г. Дж. Берман, 0.0. Бєсєдін, Ю. В. Власова, 0.1. Кліменко, Є. Б. Пашуканіс; вчені в сфері кримінального права, кримінології, кримінального-виконавчого права: М. В. Бавсун, 0.І. Бойко, С. 0. Боч-карьов, Я. І. Гілінський, Ю. В. Голік, А. Е. Жалінський, Л. В. Іногамова-Хегай, Є. В. Кобзєва, І. Я. Козаченко, В. М. Кудрявцев, Л. В. Лобанова, Ю. І. Ляпунов, А. В. Наумов та ін.

Метою даного монографічного дослідження є об’єднання існуючих ідей задля висвітлення питання про поняття, змістта сутність кримінально-правової ідеології, а також створення методологічної бази для її виникнення і розвитку, наповнення єдиним ідейним змістом інститутів кримінального права для досягнення спільної мети та завдань, що стоять перед кримінальним законом.

Отзывы к книге Кримінально-правова ідеологія: філософсько-правове дослідження
Сообщить о снижении цены

Сообщить о снижении цены

Ваша просьба принята!

Вы получите уведомление при снижении стоимости товара на указанные Вами контакты
Задать вопрос

Информация о доставке

г. Киев, ул. Большая Васильковская, 74, 2 этаж, оф. 7

Олимпийская

Перед тем, как приехать в офис, пожалуйста оформите заказ и дождитесь подтверждения менеджера.

«Нова Пошта»
2 - 3 дня

Гарантируем упаковку заказанных книг, которая обеспечит целостность и сохранность их товарного вида

Курьер «Нова Пошта»
2 - 3 дня

Гарантируем упаковку заказанных книг, которая обеспечит целостность и сохранность их товарного вида

с этим товаром также покупают

Завантажуйте наш мобільний додаток