Альтернативне вирішення цивільно-правових спорів

Альтернативне вирішення спорів (АВС, від англ. Alternative Dispute Resolution, ADR) - популярний напрямок досліджень і водночас елемент (пункт) різних концепцій і стратегій реформування судових систем в Україні та світі.

Популярність цього інституту зумовлена наступним. Ми звикли до монополії суду у вирішенні найбільш значущих конфліктів, які, до речі, є невід’ємною частиною суспільних відносин з моменту існування людства. Однак роль суду у вирішенні спорів не може бути абсолютною, оскільки це суперечить ідеї побудови громадянського суспільства, основними ознаками якого можна назвати якомога більшу його автономію від держави (розмежування компетенції держави та суспільства), наявність інститутів самоорганізації та саморегуляції, динамічність системи, плюралізм тощо.

Гарантоване Конституцією України право захисту власних прав і свобод від порушень і протиправних посягань будь-якими не забороненими законом засобами дозволяє суспільству формувати інститути захисту права, відмінні від судової влади - способи альтернативного вирішення спорів. Вони не утворюють якогось єдиного механізму, хоча ця назва є загальною для всіх позасудових способів врегулювання спорів: арбітраж, примирення, медіація, переговори та міні-суд - лише деякі з них, і всі вони називаються АВС.

З появою Інтернету сформувались нові способи (вірніше, форми) вирішення спорів - онлайн вирішення спорів (Online Dispute Resolution, ODR).

АВС є міжгалузевим інститутом. Так, його складові (субінститути) перебувають на межі декількох галузей права: третейський розгляд - на межі цивільного, господарського, цивільного та господарського процесуального права; розгляд трудових спорів квазіарбітражними органами - на межі трудового і цивільного процесуального права тощо.

Деякі вчені говорять про формування нової процесуальної галузі права - права альтернативного вирішення спорів чи приватного процесуального права.

Цей підручник ознайомить читача з теорією та практикою альтернативних способів вирішення приватних спорів. У ньому розглядається історія виникнення та розвитку способів альтернативного вирішення спорів, сучасна вітчизняна й зарубіжна практика їх застосовування. Надається характристика загальним ознакам, умовам застосування та порядку проведення переговорів, посередництва, арбітражу та комбінованих способів альтернативного вирішення спорів. Висвітлюються різновиди відповідних процедур.

Підручник підготовлено з урахуванням останніх наукових розробок, відповідних положень Конституції України, міжнародних договорів, законів України, підзаконних нормативно-правових актів. Надається аналіз рішень Верховного Суду, приклади із судової практики. Підручник стане в нагоді магістрантам, які навчаються за спеціальністю «Право», а також науковим і науково-педагогічним працівникам вищих навчальних закладів і наукових установ, студентам, аспірантам і докторантам, працівникам судових органів, третейських судів, адвокатам, нотаріусам, а також всім, хто хоче отримати або систематизувати свої знання з альтернативного вирішення приватних спорів.

Доктор юридичних наук,

професор Н. Ю. Голубєва