Конституції країн світу: Королівство Данія, Французька Республіка, Чеська Республіка, Республіка Польща

У даній книзі ми розпочинаємо ознайомлення широкого українського загалу із Конституціями країн світу, виходячи із значимості цих основоположних законів для життя і успішності громадян і країн.

Наш вітчизняний досвід у створенні власної Конституції, її ролі у становленні держави й суспільні і політичні кризи через намагання ігнорувати Основний закон, обумовлює природній інтерес дізнатися, як це вирішується у інших народів, в далеких і близьких країнах. Отже, ми познайомимо вас з Конституціями країн світу, а ви зможете порівняти і зробити висновки, як пов’язана успішність держав із їх правовим регулюванням, чим схожі, і чим відрізняються їх Основні закони. Кожна Конституція виконує функцію правової охорони держави.

Кожна Конституція визначає систему влади в країні і спосіб формування га функціонування владних органів на державному, регіональному і місцевому рівнях. Невід’ємною частиною всіх Конституцій є розділ, що визначає права людини і громадянина, або окремі Хартії (Декларації) прав і свобод людини, які є складовою частиною Конституції. Зокрема, у Франції складовою частиною Конституції є Декларація прав людини 1789 - го року, а в Чехії -Хартія прав і свобод людини 1992 року.

У кожному з представлених Основних законів передбачена система державних органів, які визначають спосіб реалізації і захисту прав громадян.

Кожна Конституція передбачає систему і спосіб вирішення спорів, відновленнясправедливості, покарання тих, хто порушує норми, встановлені у суспільстві відповідно до тієї чи іншої правової системи. Кожна Конституція визначає механізми застосування норм міжнародного права, права Європейського Союзу в країні, способи взаємодії з іншими країнами, міжнародними організаціями, міждержавними органами, зокрема органами Європейського Союзу.

При цьому ці країни суттєво відрізняються за формою державного правління. Данія - конституційна монархія, президентсько - парламентські Франція і Польща, парламентська Чехія. Польща, Франція і Чехія мають двопалатні Парламенти, а Данія - однопалатний.

Разом з тим, спільним для Конституцій цих країн є суттєва деталізація парламентської процедури. Зокрема, визначається кількість обов’язкових читань при ухвалені закону, кворум присутності членів Парламенту для прийняття рішень. Так у Польщі це 1/2 складу, Чехії - 1/3. Рішення ухвалюються простою більшістю від присутніх на засіданні. Для спеціальних процедур передбачається більший кворум і кваліфікована більшість.

В кожній Конституції передбачено право (яке не деталізується за обставинами) дострокового припинення повноважень Парламенту Главою держави, а в Польщі таке рішення також може ухвалити і сам Парламент двома третинами голосів. В Конституціях Франції, Данії, і Польщі передбачена можливість проведення загальнодержавних референдумів. Призначати референдуми можуть: Сейм або Президент за згодою Сенату (Польща), Прем’єр-міністр за пропозицією 1/3 депутатів (Данія), Президент (Франція). В жодній з цих країн не мають права ініціювати референдуми громадяникраїни. Водночас, у Франції передбачено право ініціювання референдуму не менш ніж 1/5 депутатів, якщо воно підтримано не менш ніж 1/10 виборців, внесених до списків.

Звичайно, кожна Конституція має свої особливості. Так, Конституції Франції і Польщі визначають, що публічна влада заснована на децентралізованій основі. Особливістю Конституції Польщі також є те, що в ній передбачено, що суб’єктом висування кандидатів до Парламенту поруч із політичними партіями є громадяни Польщі. В Конституціях Данії і Польщі підкреслюється вільний мандат депутатів Парламенту. «Члени Фолькегингу керуються виключно власною совістю, а не будь-якими вказівками, наданими їх виборцями» (Конституція Данії). «Депутати є представниками Нації, інструкції виборців їх не зобов’язують» (Конституція Польщі). Тільки у Конституції Польщі передбачено право законодавчої ініціативи громадян, у кількості не менше 100 тисяч.

Окрім того, важливою особливістю Конституції Польщі є те, що вона визначає основою аграрного устрою держави сімейне господарство.

Переважно у Конституціях врегульовуються питання релігії і Церкви. Так, Конституція Данії встановлює, що Лютеранська Церква підтримується державою. Королем Данії може бути виключно прихожанин Лютеранської Церкви. Конституція Польщі за умови визначення рівноправності церков виокремлює особливе ставлення до Католицького Костелу і Апостольського Престолу. Натомість, Конституція Франції утверджує країну як світську державу, а Конституція Чехії не містить положень щодо релігії і церкви.

Особливостями Конституції Данії є те, що «Високий Суд Королівства складається з 15 старших - за досвідом роботи - рядових членів Вищого Суду Королівства, і рівної їм кількості членів, обраних на шість років Фолькетингом, відповідно до пропорційного представництва». Також вона передбачає право перебувати на державній службі виключно для громадян Данії й встановлює, що пенсійне забезпечення держслужбовців визначається окремим законом.

Особливістю Конституції Франції є передбачене створення Конституційної Ради - органу, якого немає в інших країнах. Конституційна Рада має особливий статус у законотворчому процесі - вона має право на визнання законопроекту- неприйнятним в цілому чи окремих правок до нього. Конституційна Рада також забезпечує проведення виборів Президента та Парламенту7, а також референдумів. Вона ж визначає конституційність законів, що виносяться на референдум.

Важливо відзначити, що кожна з представлених Конституцій є продуктом свого часу, створеним на основі національних традицій. Проте, ці основоположні документи об’єднує прагнення забезпечити ефективне державне управління, правовим способом уникнути тиранії й забезпечити реалізацію і захист прав своїх громадян, як в республіках, так і в конституційних монархіях.

Олександр Лавринович,

кандидат юридичних наук, доцент,

Міністр юстиції України 2002 - 2005,

2006-2007, 2010-2013 рр.