Протидія судовому розгляду у кримінальних провадженнях та шляхи її подолання у сучасних реаліях

Європейський суд з прав людини неодноразово заявляв про особливо важливе місце, яке посідає в демократичному суспільстві право на справедливий судовий розгляд, що передбачено частиною 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основних свобод.

Сьогодні суди і вся судова система України стикаються з численними труднощами у здійсненні правосуддя. В країні тривають дискусії щодо подальшого проведення судової реформи, необхідність якої є очевидною, а її метою має стати реальне перезавантаження судової системи, уособленням чого повинно бути не руйнування судової влади, а удосконалення судоустрою та процесуального законодавства, створення умов для нормальної (без зовнішніх факторів впливу) роботи судів, збалансування незалежності суддів дієвими механізмами їх відповідальності перед суспільством і, як результат, відновлення довіри суспільства до суду, забезпечення верховенства права у здійсненні правосуддя, а також, забезпечення доступу громадян до правосуддя для захисту своїх порушених та оспорюваних прав, у тому числі й у порядку кримінального судочинства.

Трансформація організованої та корумпованої злочинної діяльності спричинила появу нових украй небезпечних способів протидії як розкриттю та розслідуванню кримінальних правопорушень, так і розгляду судами кримінальних проваджень. Ситуація значно ускладнюється й організаційними проблемами функціонування судів, проблемами їхнього недофінансування, недосконалістю законодавства, що регулює питання судоустрою і статусу суддів, а також, процесуального законодавства. Вивчення правозастосовної практики останніх років свідчить, що незаконний вплив на суддів, прокурорів, слідчих, свідків, потерпілих, підозрюваних, обвинувачених, адвокатів та інших учасників кримінального процесу набув характеру широкомасштабної соціально-правової проблеми, що ускладнює доступ громадян до правосуддя, справедливий і відкритий розгляд кримінальних проваджень упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, як цього вимагають Конвенція про захист прав людини та основних свобод, правова реформа в Україні та реалії часу.

Викладене передбачає необхідність предметної розробки кримінально-процесуальних, криміналістичних та організаційних аспектів подолання протидії судовому розгляду у кримінальних провадженнях у механізмі досягнення цілей кримінального судочинства. Розробка та здійснення заходів для подолання протидії судовому розгляду у кримінальних провадженнях є в наш час одним із пріоритетних напрямків розвитку правової науки та необхідною умовою для ухвалення судом законного, обгрунтованого та справедливого рішення, а також для утвердження незалежності судді, суду та судової гілки влади.

Підґрунтям для дослідження стали праці вітчизняних і зарубіжних науковців у галузі криміналістики та кримінального процесу, які розглядали концептуальні питання розслідування злочинів загалом. Це праці Ю. П. Аленіна, І. В. Басистої, В.П. Бахіна, В.Д. Берназа, Т.В. Варфоломеєвої, В.І. Галагана, В.Г. Гончаренка, І.В. Гора, Ю.М. Грошевого, В.А. Журавля, А.В. Іщенка, О.В. Капліної, В.А.Клесніка, О.Н. Колесніченка, В.О. Коновалової, В.Є. Корноухова, В.С. Кузьмічова, В.К. Лисиченка, І.М. Лузгіна, В.Г. Лукашевича, Є.Д. Лук’янчикова, В.Т. Маляренка, Г.А. Матусовського, В.Т. Нора, В.О. Образцова, Ю.Ю. Орлова, М.А. Погорецького, Б.Г. Розовського, О. С. Саінчина, М.В. Салтевського, М.Я. Сегая, С.В. Слинька, В.М. Стратонова, С.М. Стахівського, О.Ю. Татарова, В.В. Тіщенка, Л.Д. Удалової, П.В. Цимбала, С.С. Чернявського, В.Ю. Шепітька, В.М. Шевчука М.Є. Шумила, О.О. Юхна та ін. Вагомий внесок у розробку наукових основ подолання протидії розслідуванню зроблено в роботах О.В. Александренко, Е.У. Бабаєвої, Р.С. Бєлкіна, І. А. Бобракова, А.Ф. Волобуєва, С.Ю. Журавльова, В.Н. Карагодіна, І.І. Когутича, Л. В. Лівшиця, Є. О. Москвіна, А.М. Петрової, O. І. Ромців, Р.Л. Степанюка, О.Л. Стуліна, І.І. Шепітько, P. М. Шехавцова, Б.В. Щура та інших. При цьому предметом більшості досліджень були окремі аспекти подолання протидії під час розслідування злочинів або ж роботи стосувалися тільки загальних аспектів окремої проблеми подолання протидії на стадії судового провадження. Ґрунтовних наукових досліджень, які б враховували зміни в законодавстві України з питань подолання протидії судовому розгляду у кримінальних провадженнях, на жаль, немає. Через це практичні працівники правоохоронних органів та суду стикаються з проблемою виявлення такої протидії та не завжди правильно і своєчасно застосовують передбачені законом заходи з її подолання, а в окремих випадках правовідносини з подолання протидії залишаються законодавчо не врегульованими. Такий стан справ негативно впливає на законотворчу та правозастосовну практику, а ситуація, що склалась у вітчизняному законодавстві, потребує свого нагального вирішення.