Світова класична думка про державу і право

Мрії про справедливе суспільство з давніх часів оволодіва­ли думками великих вчених і мислителів. Вони шукали відпо­віді, іноді помилялися, але відповідали на запитання, які ста­вило життя. Як учив стародавній грецький історик і письмен­ник Плутарх, в історію слід дивитися як у дзеркало. Мудрець розумів: у цьому дзеркалі можна побачити не лише героїв ми­нулого, а й самих себе. Бо кожне покоління має свої пристрасті й уподобання, власні уявлення про добро і зло. Чи не тому та­кою зрадливою буває посмертна доля навіть визнаних у віках героїв? На наш погляд, історія про державу і право - це духов­ний заповіт одного покоління, старшого, молодшому, що погли­нає життя. Це як наказ жити за людськими законами у поєд­нанні із законами природи. Увесь час історично людство послі­довно розвивається.

Цей розвиток захоплює своїми досягненнями розум, серце, пам’ять поколінь; він стає автогра- фією, що зветься всесвітньою історією. Проте історія про держа­ву і право це не лише минуле, вона накопичує численні доку­менти, які вводять людей у сучасний світ та за якими вони опановують істини, аксіоми та знання, здобуті стражданнями й кров’ю цілих поколінь. Історія про державу і право - це програ­ма майбутнього суспільного життя. Адже історичні закономір­ності вибудовують для сучасників той зріз оцінок, знань і фак­тажу, покликаних допомогти уникнути політичних помилок, знизити суспільні загострення, знайти основу громадянського миру - соціально-психологічний спокій, правовий порядок, справедливість і рівновагу між людиною та владою.

В історичному русі думок, ідей і виникнення понять про державу і право відбивалися рівень правової культури суспіль­ства, стрижень державного суверенітету, розуміння правового регулювання та охорони державного ладу, власності, системи господарювання. Мислителі прагнули удосконалення чинного устрою, законодавства, взаємодії влади і провладних інститу­цій. Перед кожною державою, її можновладцями стояло питан­ня, як посісти гідне місце у сучасному світі, які пріоритети при цьому мають бути визначальними, а які другорядними. І яко­го б питання правового життя не торкалися мислителі у мину­лому, воно часто-густо зосереджувалося на тому, як визначати сутність влади, держави та її території, державних ресурсів, законодавства, як згасити сепаратистські настрої, як визначи­ти та відстояти національні інтереси тощо.

Отже вивчення ро­зуміння місії держави і права у думках мислителів різних часів надає можливість глибше пізнати сьогодення, простежити, як формувалися політичні цінності тих чи інших народів, як скла­далося й піднімалося їх суспільне мислення.

Посібник задума­ний авторами як виклад узагальнюючих пізнавальних історич­них проблем, виходячи з досвіду їх викладання у вищих на­вчальних закладах, з урахуванням розвитку світової політичної думки.

Об’єктивність викладу матеріалу - суттєва риса змісту книги, яка, сподіваємося, стане в нагоді не лише студентам та викладачам, а й кожному громадянинові, небайдужому до по­дій у світі й Україні та до себе як суб’єкта політичної або соці­альної практики.

Посібник сприятиме процесу поступального розвитку правової думки, постійного спілкування і налагоджен­ню зв’язків між громадянами.