Відповідальність за кримінальні правопорушення у сфері службової діяльності та професійної діяльності, пов'язаної із наданням публічних послуг

Стан протидії кримінальним правопорушенням у сфері службової діяльності та професійної діяльності, пов'язаної із наданням публічних послуг, в Україні парадоксальний. З одного боку-держава повсякчас декларує свою активну позицію у протидії корупції, створює відповідні органи, а з іншого - нічого фактично не змінюється.

 

Факторів, що обумовлюють такий стан речей, маса - від того, що із корупційною за своєю природою злочинністю покликані боротися органи, які самі чи не найбільше уражені корупцією, до загального стану справ у соціально-економічному житті держави, соціально-психологічних проблем протидії службовій злочинності у найширшому її розумінні. На останньому з наведених факторів хотілося би зупинитися більш детально. Українське суспільство, якщо бути відвертим, не з таким вже нетерпінням ставилося, та й нажаль, ставиться до корупцій-ної злочинності. Багато хто сприймав та сприймає її як необхідне зло, а самі учасники «корупційних відносин» знаходять тисячі виправдань своїй протиправній поведінці, які так чи інакше, але в цілому нейтрально, сприймаються суспільством. Проблема протидії корупції, видається, лежить у площині соціальної психології - вироблення у членів суспільства негативного ставлення до таких проявів. Ми ж, фактично, маємо ситуацію, коли навіть суб’єкта частини корупційних діянь - службову особу - визначають такими «ніжними» словами як «...обіймають посаду». Наш народ «кохає» службове становище, називає його «посадою», словом, похідним від «сидіти», «ділять портфелі та крісла». Посади та звання «обожнюються», ставлення до керівництва перетворюється на чиношанування. Та й самі керівники та чиновники нерідко починають вірити у те, що вони мають певний «монархічний» статус. Першочергово видається необхідним змінити підсвідоме ставлення до службового статусу в Україні, визначати його виключно через «функцію», «службу» та «обов’язок». Лише у такому разі ми станемо більш вимогливими до всіх службових осіб та осіб, уповноважених надавати публічні послуги,нетерпимими до корупційних проявів та недбалого ставлення службових осіб до виконання своїх обов’язків - а це, своєю чергою, дасть реальні позитивні результати у протидії цьому сегменту кримінально-протиправної поведінки.

 

Представлений Вашій увазі навчальний посібник є спробою авторського викладу курсу, який на перший погляд, не повинен викликати спорів та різночитань. Адже кримінальні правопорушення у сфері службової діяльності, які становлять більшість предмету відповідного навчального курсу, є давно відомими у кримінальному праві, кримінально-правові норми, що місять відповідні склади злочинів, були вивірені часом та знайомі фахівцям юристам з курсу Особливої частини кримінального права України. Однак, кримінальне законодавство України не стоїть на місці. Законодавець намагається шляхом внесення змін до Кримінального кодексу України досягти соціально значимих результатів у протидії злочинності. Спочатку у 2009 році, згодом у 2011, а ще пізніше у 2013-2015 роках кримінально-правові норми про кримінальні правопорушення у сфері службової діяльності зазнали істотних змін. Істотного удару по традиційному кримінально-правовому регулюванню аналізованих суспільно-небезпечних посягань завдано Верховною Радою України у 2014, 2015 та 2016 роках. Під час підготовки цього посібника законодавець фактично «знищує» відповідальність за перевищення влади або службових повноважень для службових осіб, намагаючись замаскувати правом політично-заангажоване рішення. Вводиться кримінальна відповідальність за спортивну корупцію, «кнопкодавтсво», не реагування на азартні ігри тощо. Відповідні законодавчі новели одержують у юридичній літературі та на практиці різні відгуки - від захоплених сподівань на покращення протидії корупції, до здивування щодо правдивої необхідності руйнування усталеної системи кримінальних правопорушень у сфері службової діяльності. Перші спроби аналізу практики застосування законодавства про кримінальну відповідальність у частині кримінальних правопорушень у сфері службової діяльності та віднедавна - професійної діяльності, пов’язаної із наданням публічних послуг, засвідчують певну розгубленість практиків перед новими редакціями відповідних статей КК України, а тим більше - перед справдіновими правопорушеннями - криміналізованими суспільно-небезпечними діяннями.

 

Наведені вище причини і обумовили рішення кафедри кримінального права і кримінології запровадити навчальний курс «Відповідальність за кримінальні правопорушення у сфері службової діяльності та професійної діяльності, пов’язаної із наданням публічних послуг», що читається студентам денної та заочної форми навчання, які здобувають освітній ступінь «магістр» за освітньо-професійною програмою «Право» на юридичному факультеті Львівського національного університету імені Івана Франка.

 

При цьому кафедра сподівається, що відповідний курс сприятиме поглибленню студентами знань з проблематики, яка у ньому висвітлюється; вихованню у майбутніх юристів-практиків нетерпимості до будь-яких проявів корупції та недбалого ставлення до своїх службових обов’язків; підготовки фахівців з освітнім ступенем магістр до здатності аналітично мислити та застосовувати кримінальний закон системно, розуміти закономірності криміналізації суспільно-небезпечних діянь та в кінцевому рахунку - освоїти правила застосування законодавства про кримінальному відповідальність на принциповому рівні.

 

Курс побудовано таким чином, щоб якнайповніше розкрити проблеми відповідальності за кримінальні правопорушення у сфері службової діяльності та професійної діяльності, пов’язаної з наданням публічних послуг, відійти від «коментаторського» характеру викладу навчального матеріалу, який складає більшість у існуючій навчальній літературі з цієї тематики і не відповідає вимогам специфіки підготовки магістрів, що повинно включати формування системного уявлення про кримінальне право. У такому разі молодий фахівець перестає бути заручником «завченого» законодавства, а починає розуміти закономірності його функціонування та впливу на суспільні відносини.