Військові кримінальні правопорушення: Розділ ХІХ Особливої частини Кримінального кодексу України з постатейними матеріалами практики Європейського суду з прав людини, Верховного Суду України, Верховного Суду, апеляційних і місцевих судів

З часу створення Української держави порушення вимог, закладених у військових артикулах, уложеннях, зводах, статутах, кодексах, завжди вважалося тяжким злочином і тягло суворе покарання аж до смертної кари.

Такий підхід законодавця до встановлення відповідальності за істотні порушення порядку і правил несення військової служби обумовлювався потребою у захисті держави від зовнішніх та внутрішніх загроз і небезпек.

Сьогодні система правопорушень проти військової служби складається з: кримінальних, адміністративних та дисциплінарних правопорушень, за вчинення яких можливе настання кримінальної, адміністративної, дисциплінарної та цивільно-правової відповідальності.

Після запровадження в Україні інституту кримінальних проступків система військових кримінальних правопорушень зазнала суттєвих змін, уперше включивши до свого складу, окрім військових злочинів, так само кримінальні проступки. Зокрема до правопорушень цього виду віднесено діяння, передбачені ч. 1 ст. 412 КК України (Необережне знищення або пошкодження військового майна) та ч. 1 ст. 435 КК України (Незаконне використання символіки Червоного Хреста, Червоного Півмісяця, Червоного Кристала та зловживання нею). Певні труднощі на практиці викликають питання відмежування військових злочинів та кримінальних проступків від військових адміністративних правопорушень, передбачених Главою 13-Б Особливої частини Кодексу України про адміністративні правопорушення (ст.ст. 172¹⁰-172²⁰ КУпАП).

Тому під час підготовки посібника укладачами приділено особливу увагу систематизації постатейних матеріалів з практикою Європейського суду з прав людини, Верховного Суду, апеляційних і місцевих судів. Крім того, запропоновано підборку нормативно-правових актів у сфері національної безпеки і оборони, міжнародних конвенцій, які можуть бути використані правозасто-совникамиу практичній діяльності.

Маємо надію, що видання буде корисним для слідчих, адвокатів, прокурорів, суддів, юристів, які реалізують повноваження у військовій сфері, військовослужбовців, студентів і викладачів юридичних вищих навчальних закладів, так само усіх, хто цікавиться Воєнною організацією України.

  Зповагою

кандидат юридичних наук, доцент

Микола Туркот