Задать вопрос о книге:

Енциклопедія цивільного судочинства: основні інститути та теоретичні засади
НОВИНКА

Енциклопедія цивільного судочинства: основні інститути та теоретичні засади - фото

Автор: Васильєв С.В.

Издательство: Алерта

Год издания: 2021

Количество страниц: 658

ISBN: 978-617-566-633-3

Переплет: твердый

Язык: украинский

Вес: 0.5 кг

Формат: 145х200 мм

Тираж: 300

Аннотация

Метою роботи є надання стислої інформації щодо основних інститутів цивільного судочинства, їх визначення, ознаки, особливості функціонування, роз’яснення (тлумачення) правозастосування, теоретична складова, існуючи думки науковців, сформовані правові доктрини та правові позиції.

Рекомендується науковцям, практикуючим юристам, аспірантам, магістрантам, студентам юридичних факультетів.

Авторы

Авторы книги Енциклопедія цивільного судочинства: основні інститути та теоретичні засади
Васильєв С.В. Васильєв С.В. Кандидат юридичних наук, доцент, адвокат

Автор майже 200 наукових робіт з проблем цивільного та господарського судочинства, найбільш значимими серед яких є "Деликтное судопроизводство" (2005,2007), "Цивільний процес" (2006, 2013, 2014), "Энциклопедия гражнского процесса" (2009), "Особливості розгляду окремих категорій цивільних справ" (2012), "Судочинство в господарських судах" (2013), "Джерела цивліьного процесуального права" (2013), "Довідник з підготовки до судового розгляду окремих категорій господарських справ" (2013), "Порівняльний цивільний процес" (2015).

Предисловие

Достатньо великий досвід у викладацькій та науковій роботі у сфері цивільного та господарського судочинства, результатом якого стали авторські розробки у вигляді монографічних праць, підручників, навчальних та навчально-методичних посібників, довідкових видань, дає можливість констатувати, що всі вказанні видання мають, з одного боку, вузьковизначену мету, а, з іншого боку, спрямованість на конкретну групу споживачів такої літератури (студенти, науковці, практикуючи юристи, адвокати, судді, прокурори, виконавці). Тобто, коли готується підручник або посібник, наприклад з цивільного процесу, то ми розуміємо, що він (а) повинен охоплювати програму відповідної навчальної дисципліни або курсу, (б) обмежений контрольними питаннями даної навчальної програми або курсу, (в) допускає стислі посилання на правозастосовчу практику та теоретичні наробки.

Ідеальним можна вважати підручник (навчальний посібник), який одночасно є стабільним (забезпечує рівновагу між компонентами змісту, відносну сталість основних наукових теорій) і мобільним (передбачає можливість введення нових елементів знань без порушення основи). Але беззмінною залишається мета такого видання - сприяти вивченню і викладанню відповідної дисципліни.

Зовсім іншого плану теоретична література, яка «занурюється» у проблеми теорії права і намагається знайти вихід з цього «занурення» у предметній сфері відповідної галузі права. Як правило, автори «повно та всебічно» розписують предмет дослідження, пропонують своє бачення той чи інший проблеми та формулюють висновки та рекомендації. Метою таких досліджень є визначення закономірностей, розробка теоретичних положень, створення концепцій тощо.

Різного роду довідникові видання, як правило, мають чітку спрямованість або до конкретного споживача (наприклад, довідник керівника юридичної служби підприємства, довідник адвоката по цивільним справам), або щодо окремих категорій справ (спорів, договорів).

Отже, формування інформаційного поля з того чи іншого питання у сфері цивільного судочинства можна показати в такій конструкції: підручник (посібник) —» довідник —» судова практика —* наукова література.

Однак, в силу фахової спеціалізації, потреби та бажання така послідовність не притаманна для використання усіма юристами. Інколи є необхідність оперативно отримати стислу інформацію щодо того чи іншого правового (процесуального) інституту, його визначення, ознаки, особливості функціонування, роз’яснення (тлумачення) правозастосування тощо. Для більш «просунутих» юристів є необхідність побачити теоретичну складову відповідного правового явища, існуючи думки науковців, сформовану правову доктрину або правову позицію. Саме з такою метою і було започатковано написання «Енциклопедії цивільного судочинства: основні інститути та теоретичні засади».

Запропоноване видання має такі переваги: (1) з одного боку розглядаються фундаментальні положення цивільного судочинства, а з іншого - питання, що мають теоретичний характер, порівняльно-правовий аспект, межують з іншими галузями права; (2) переважна більшість процесуальних, інститутів має авторське або запропоноване в юридичній літературі визначення; (3) процесуальні інститути розглядаються як правові явища, тому відсутні посилання на відповідні норми ЦПК, які можуть бути змінені (виключені) у майбутньому; (4) при викладанні матеріалу активно використовувалися результати наукових досліджень: автореферати, публікації, монографії; (5) запропоновано терміни та надана їх характеристика, що не були предметом широкого обговорення або дослідження в національній літературі, як то «арбітрабільність», «дифамація», «нетиповий позивач», «преклюзія» та ін.; (6) більшість процедурно-процесуальних правил здійснення цивільного судочинства підтверджено позиціями судової практики; (6) всі викладені матеріали мають посилання на сучасні джерела.

При написанні роботи автор намагався досягти гармонійного поєднання теоретичних і практичних засад за яких теоретичні напрацювання ґрунтувалися б на реальному практичному фундаменті, а практика спиралася на здобутки цивільної процесуальної науки.

Отзывы

Отзывы к книге Енциклопедія цивільного судочинства: основні інститути та теоретичні засади

Метою роботи є надання стислої інформації щодо основних інститутів цивільного судочинства, їх визначення, ознаки, особливості функціонування, роз’яснення (тлумачення) правозастосування, теоретична складова, існуючи думки науковців, сформовані правові доктрини та правові позиції.

Рекомендується науковцям, практикуючим юристам, аспірантам, магістрантам, студентам юридичних факультетів.

Авторы книги Енциклопедія цивільного судочинства: основні інститути та теоретичні засади
Васильєв С.В. Васильєв С.В. Кандидат юридичних наук, доцент, адвокат

Автор майже 200 наукових робіт з проблем цивільного та господарського судочинства, найбільш значимими серед яких є "Деликтное судопроизводство" (2005,2007), "Цивільний процес" (2006, 2013, 2014), "Энциклопедия гражнского процесса" (2009), "Особливості розгляду окремих категорій цивільних справ" (2012), "Судочинство в господарських судах" (2013), "Джерела цивліьного процесуального права" (2013), "Довідник з підготовки до судового розгляду окремих категорій господарських справ" (2013), "Порівняльний цивільний процес" (2015).

Достатньо великий досвід у викладацькій та науковій роботі у сфері цивільного та господарського судочинства, результатом якого стали авторські розробки у вигляді монографічних праць, підручників, навчальних та навчально-методичних посібників, довідкових видань, дає можливість констатувати, що всі вказанні видання мають, з одного боку, вузьковизначену мету, а, з іншого боку, спрямованість на конкретну групу споживачів такої літератури (студенти, науковці, практикуючи юристи, адвокати, судді, прокурори, виконавці). Тобто, коли готується підручник або посібник, наприклад з цивільного процесу, то ми розуміємо, що він (а) повинен охоплювати програму відповідної навчальної дисципліни або курсу, (б) обмежений контрольними питаннями даної навчальної програми або курсу, (в) допускає стислі посилання на правозастосовчу практику та теоретичні наробки.

Ідеальним можна вважати підручник (навчальний посібник), який одночасно є стабільним (забезпечує рівновагу між компонентами змісту, відносну сталість основних наукових теорій) і мобільним (передбачає можливість введення нових елементів знань без порушення основи). Але беззмінною залишається мета такого видання - сприяти вивченню і викладанню відповідної дисципліни.

Зовсім іншого плану теоретична література, яка «занурюється» у проблеми теорії права і намагається знайти вихід з цього «занурення» у предметній сфері відповідної галузі права. Як правило, автори «повно та всебічно» розписують предмет дослідження, пропонують своє бачення той чи інший проблеми та формулюють висновки та рекомендації. Метою таких досліджень є визначення закономірностей, розробка теоретичних положень, створення концепцій тощо.

Різного роду довідникові видання, як правило, мають чітку спрямованість або до конкретного споживача (наприклад, довідник керівника юридичної служби підприємства, довідник адвоката по цивільним справам), або щодо окремих категорій справ (спорів, договорів).

Отже, формування інформаційного поля з того чи іншого питання у сфері цивільного судочинства можна показати в такій конструкції: підручник (посібник) —» довідник —» судова практика —* наукова література.

Однак, в силу фахової спеціалізації, потреби та бажання така послідовність не притаманна для використання усіма юристами. Інколи є необхідність оперативно отримати стислу інформацію щодо того чи іншого правового (процесуального) інституту, його визначення, ознаки, особливості функціонування, роз’яснення (тлумачення) правозастосування тощо. Для більш «просунутих» юристів є необхідність побачити теоретичну складову відповідного правового явища, існуючи думки науковців, сформовану правову доктрину або правову позицію. Саме з такою метою і було започатковано написання «Енциклопедії цивільного судочинства: основні інститути та теоретичні засади».

Запропоноване видання має такі переваги: (1) з одного боку розглядаються фундаментальні положення цивільного судочинства, а з іншого - питання, що мають теоретичний характер, порівняльно-правовий аспект, межують з іншими галузями права; (2) переважна більшість процесуальних, інститутів має авторське або запропоноване в юридичній літературі визначення; (3) процесуальні інститути розглядаються як правові явища, тому відсутні посилання на відповідні норми ЦПК, які можуть бути змінені (виключені) у майбутньому; (4) при викладанні матеріалу активно використовувалися результати наукових досліджень: автореферати, публікації, монографії; (5) запропоновано терміни та надана їх характеристика, що не були предметом широкого обговорення або дослідження в національній літературі, як то «арбітрабільність», «дифамація», «нетиповий позивач», «преклюзія» та ін.; (6) більшість процедурно-процесуальних правил здійснення цивільного судочинства підтверджено позиціями судової практики; (6) всі викладені матеріали мають посилання на сучасні джерела.

При написанні роботи автор намагався досягти гармонійного поєднання теоретичних і практичних засад за яких теоретичні напрацювання ґрунтувалися б на реальному практичному фундаменті, а практика спиралася на здобутки цивільної процесуальної науки.

Отзывы к книге Енциклопедія цивільного судочинства: основні інститути та теоретичні засади
Сообщить о снижении цены

Сообщить о снижении цены

Ваша просьба принята!

Вы получите уведомление при снижении стоимости товара на указанные Вами контакты
Задать вопрос

Информация о доставке

г. Киев, ул. Большая Васильковская, 74, 2 этаж, оф. 7

Олимпийская

Перед тем, как приехать в офис, пожалуйста оформите заказ и дождитесь подтверждения менеджера.

«Нова Пошта»
2 - 3 дня

Гарантируем упаковку заказанных книг, которая обеспечит целостность и сохранность их товарного вида

Курьер «Нова Пошта»
2 - 3 дня

Гарантируем упаковку заказанных книг, которая обеспечит целостность и сохранность их товарного вида

с этим товаром также покупают

Ваш адвокат при ДТП
170 грн.

Ваш адвокат при ДТП

В наличии

Завантажуйте наш мобільний додаток