Адвокатська діяльність як об’єкт податково-правового регулювання

Податки є формою обмеження права приватної власності. У зв’язку з цим у межах податково-правового регулювання виникає неминуче об’єктивне протиріччя між публічними і приватними інтересами. Фізичні та юридичні особи прагнуть оптимізувати в межах прав, наданих податковим законодавством, свій обов’язок зі сплати податків. У свою чергу фіскальні інтереси держави полягають у збільшенні податкових надходжень. За таких обставин виникає необхідність створення зручних, зрозумілих, справедливих і прозорих умов оподаткування, які сприятимуть збалансуванню публічного інтересу держави і приватного інтересу платників податків.

Одним із актуальних питань, яке потребує вирішення, є узгодження ефективного і оптимального правового регулювання відносин, пов’язаних із оподаткування доходів від здійснення адвокатської діяльності. Сьогодні податкове законодавство України не дає цілісного уявлення щодо особливостей податково-правового регулювання адвокатської діяльності. Податково-правові норми, які визначають порядок оподаткування доходів від здійснення адвокатської діяльності, не враховують специфіку провадження такої діяльності. Це зумовлено як недостатньою теоретичною розробкою проблем податково-правового регулювання адвокатської діяльності, так і недосконалістю податкового законодавства. Саме тому удосконалення правового регулювання оподаткування доходів від здійснення адвокатської діяльності вимагає зваженого поєднання публічних і приватних інтересів.

Відсутність наукових розробок цієї проблематики, недостатнє законодавче врегулювання цього питання та невизначеність сутності і специфіки правового регулювання оподаткування доходів від здійснення адвокатської діяльності зумовлюють нагальну потребу у дослідженні адвокатської діяльності як об’єкта податково-правового регулювання