Громадянське суспільство і держава: ідея рефлексу (Основи теорії гуманізму)

В основі мого пояснення всього і скрізь лежить ідея рефлексу.

Що це таке? Це припущення, що дві піщинки, зіткнувшись де-небудь в безмірному просторі Всього, відскакують одна від одної лише і виключно за правилами Евклідової геометрії і лише і виключно згідно законів класичної механіки Ньютона. Удар, відскік. Зіткнення і відображення його наслідків в подальшій поведінці частинок, що зіткнулись. Таке відображення я називаю рефлекс і саме ним я пояснюю все. Абсолютне все.

Я приймаю за основу, що все без винятку складається з якихось найпростіших та найменших елементарних часток і первинно в цьому і будь-якому іншому із світів починає рухатися абсолютно хаотично. І цей первісний хаос в первинному своєму виникнення існує лише і виключно за правилами Евклідової геометрії та відповідно до законів класичної механіки Ньютона.

З плином часу в процесі руху серед цього загального хаосу випадково виникають складніші зіткнення різноманітних частинок, які породжують все більш і більш складні поєднання таких зіткнень. Як результат, можуть мати місце такі взаємодії частинок, що хаотично стикаються, які для стороннього спостерігача, розташованого в певному місці цього Хаосу взаємодій, починають суб'єктивно здаватися-сприйматися як такі, що існують не лише за канонами Евклідової геометрії. А також як такі, що порушують закони класичної механіки - механіки Ньютона. Але насправді це не так. Це цьому сторонньому спостерігачу лише суб’єктивно так здається внаслідок знаходження його в певній особливій точці цього хаосу взаємодій матерії, тобто часток.

Припущення, що первісно усіма процесами «заправляють» такі найпростіші рефлекси, які «працюють» лише і виключно за правилами Класики, дозволяє мені пояснити з позицій формальної логіки абсолютно все, де завгодно і коли завгодно. В тому числі, протиріччя квантової механіки, загадки теорії відносності Ейнштейна, релігійне «таїнство душі», «погляди в майбутнє» астрологів та віщунів, реінкарнацію душі, секрети магії і ще дуже і дуже багато чого іншого, включаючи головне з того, що мене дійсно цікавить - той спосіб врегулювання взаємовідносин громадянського суспільства і держави, який найбільш сприятиме збереженню життя кожного з нас при будь-яких умовах та загрозах.

Людство на початку XXI століття вже майже змирилося з думкою, що Класика «працює» далеко не завжди і не скрізь. Це не проблема. Все можна змінити. Починайте звикати до того, що місць, де Класика не «працює», не існує.