Науково-практичний коментар Кримінального кодексу України. Видання 10-те, перероблене та доповнене
НОВИНКА
РЕКОМЕНДУЕМ
ХИТ ПРОДАЖ

Сообщить о снижении цены
Сообщить о снижении цены
Ваша просьба принята!

Вы получите уведомление при снижении стоимости товара на указанные Вами контакты
Ваш E-Mail
Актуальность
- обязательно к заполнению
Проверка...

Автор: Дудоров О.О., Музика А.А., Навроцький В.О., Хавронюк М.І., Бойко А.М., Брич Л.П., Задоя К.П., Мельник М.І., Письменський Є.О., Ришелюк А.М.,

Издательство: Дакор

Год издания: 2018

Количество страниц: 1360

ISBN: 978-617-7679-03-4

Переплет: твердый

Язык: украинский

Вес: 2 кг

Тираж: 300

Аннотация

Станом на 3 вересня 2018 року

За підсумками V Всеукраїнського конкурсу на краще юридичне видання (2002-2003 рр.) цей науково-практичний коментар відзначено другою премією у номінації "Науково-популярні, науково-практичні і довідникові видання в галузі права"

За редакцією доктора юридичних наук, професора М.І. Мельника, доктора юридичних наук, професора М.І. Хавронюка

Пропонований коментар є переробленим та доповненим варіантом перших дев’яти видань коментарю Кримінального кодексу України, підготовленого цим авторським колективом у 2001 р. У ньому відображено і прокоментовано всі зміни, які були внесені від моменту набрання ним чинності. Докладно, з урахуванням законодавчих новел та сучасної судової практики, роз’яснено положення Кримінального кодексу України.

Для суддів, прокурорів, слідчих і детективів, адвокатів, викладачів і наукових працівників, аспірантів і студентів юридичних закладів вищої освіти. 

Буде корисний усім, хто цікавиться питаннями кримінально-правової охорони прав та свобод людини і громадянина, інтересів суспільства та держави.

Авторы

Авторы книги Науково-практичний коментар Кримінального кодексу України. Видання 10-те, перероблене та доповнене
Бойко А.М.

Бойко А.М.

Доктор юридичних наук, професор, член Вищої ради правосуддя

Завідувач кафедри основ права України юридичного факультету Львівського національного університету імені Івана Франка (06.1998-03.2002). Виконувач обов'язки декана юридичного факультету Львівського національного університету імені Івана Франка (03.2002-06.2003). 

Доцент кафедри кримінального права і кримінології юридичного факультету Львівського національного університету імені Івана Франка (06.2003-11.2003). Виконував обов'язки завідувача кафедри кримінального права і кримінології Львівського національного університету імені Івана Франка у 2003–2004 роках. Працював завідувачем кафедри кримінального права і кримінології Львівського національного університету імені Івана Франка з липня 2004 року по 1 жовтня 2014 року.

Призначений членом Вищої ради юстиції з'їздом представників юридичних вищих навчальних закладів та наукових установ та склав присягу члена Вищої ради юстиції 28 квітня 2015 року.

Бойко Андрій Михайлович був деканом юридичного факультету Львівського національного університету імені Івана Франка з червня 2003 по 11 червня 2015 року.

Брич Л.П.

Брич Л.П.

Доктор юридичних наук, доцент

Завідувач кафедри кримінального права та процесу Хмельницького університету управління та права
Коло наукових інтересів: кримінально-правова кваліфікація, розмежування складів злочинів, застосування практики ЄСПЛ у кримінальних провадженнях в Україні

Дудоров О.О.

Дудоров О.О.

Доктор юридичних наук, професор, заслужений діяч науки і техніки України

Завідувач науково-дослідної лабораторії з проблем попередження, припинення та розслідування злочинів територіальними органами Національної поліції Луганського державного університету внутрішніх справ ім. Е.О. Дідоренка

Задоя  К.П.

Задоя К.П.

Кандидат юридичних наук, доцент

Доцент кафедри кримінального права та кримінології Київського національного університету імені Тараса Шевченка, член Науково-консультативної ради при Верховному Суді

Мельник М.І.

Мельник М.І.

Доктор юридичних наук, професор, Заслужений юрист України

Викладав в Український академії внутрішніх справ.

Головний консультант Секретаріату Комісії ВРУ з питань боротьби із організованою злочинністю і корупцією (1994-1998).
Заступник керівника Головного науково-експертного управління Секретаріату Верховної Ради України (1998-2004).

Член Вищої ради юстиції (2000-2006).

Заступник Голови Центральної виборчої комісії України (2004-2006

Член Вищої кваліфікаційної комісії суддів (2009-2010).

Радник Голови Верховного Суду України, Керівник служби Голови Верховного Суду України, начальник управління по забезпеченню діяльності керівництва Верховного Суду України (2006-2012).
Науковий консультант з правових питань Центру Разумкова ( лютий 2012 – березень 2014)

Член Конституційної асамблеї ( травень 2012).

Подав заяву про вихід з Конституційної асамблеї у зв’язку з відмовою політичного керівництва держави від євроінтеграційного курсу розвитку України та кривавого побиття учасників мирної акції 30 листопада 2013 року на Майдані Незалежності в м. Києві. (грудень 2012).

Суддя Конституційного Суду України призначений Верховною Радою України. (13 березня 2014 року склав присягу).

Музика А.А.

Музика А.А.

Член-кореспондент Національної академії правових наук України

Полковник міліції у відставці. Радник митної служби першого рангу. Державний службовець третього рангу. 

Член Науково-консультативної ради при Верховному Суді України. Член-кореспондент Національної академії правових наук України.

Вищу освіту здобув на юридичному факультеті Київського державного університету ім. Т. Г. Шевченка (1971–1977 рр.), тепер – Київський національний університет імені Тараса Шевченка. В 1983 р. закінчив ад’юнктуру Київської вищої школи МВС СРСР ім. Ф.Е. Дзержинського (нині – Національна академія внутрішніх справ).

У 1984 р. захистив кандидатську дисертацію «Принудительное лечение как уголовно-правовая мера борьбы с наркоманией (по материалам Украинской ССР)», а в 1998 р. – докторську дисертацію на тему «Незаконний обіг наркотичних засобів в Україні (кримінально-правове та кримінологічне дослідження)». Вчене звання професора присвоєно у 2002 р.

17 березня 2017 року обраний членом-кореспондентом Національної академії правових наук України.

Навроцький В.О.

Навроцький В.О.

Український правознавець, доктор юридичних наук, професор, член-кореспондент Національної академії правових наук України.

У 1982 р. захистив дисертацію на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук на тему «рос. Уголовная ответственность за загрязнение водоемов», у 2000 р. — доктора юридичних наук на тему: «Теоретичні проблеми кримінально-правової кваліфікації» (обидві за спеціальністю 12.00.08 — кримінальне право та кримінологія; кримінально-виконавче право).

Досліджує проблеми відповідальності за окремі види злочинів, теоретичні проблеми кримінально-правової кваліфікації. Викладає в Україні курси кримінального права України, проблем кримінально-правової кваліфікації, кримінально-правового захисту прав людини. Викладав у Школі українського права в Університеті імені Марії Кюрі-Склодовської (Люблін, Польща, 2014), був гостьовим професором Варшавського університету (Варшава, Польща, 2016).

Приймав участь у понад 150 наукових конференціях в Україні, Білорусі, Росії, Польщі, Словаччині, Угорщині, США.

Підготував 24 кандидати та 3 доктори юридичних наук.

Член науково-консультативної ради при Верховному Суду України, член спеціалізованих вчених рад з захисту дисертацій в Інституті держави і права ім. В.М.Корецького НАН України та Львівському державному університеті внутрішніх справ.

Ініціював проведення у Львові щорічних конференцій, присвячених річниці прийняття КК України (з 2002).

Ініціатор заснування та керівник ГО "Львівський форум кримінальної юстиції". Керує розробкою двох проектів цього ГО - "Концепції реформування законодавства про публічні правопорушення в Україні" та "Концепції запровадження в Україні мирових судів".

Письменський Є.О.

Письменський Є.О.

Доктор юридичних наук, професор

Завідувач кафедри кримінально-правових дисциплін Луганського державного університету внутрішніх справ ім. Е.Ою Дідоренка, член Науково-консультативної ради при Верховному Суді

Ришелюк А.М.

Ришелюк А.М.

Кандидат юридичних наук, доцент, Заслужений юрист України

Заступник керівника Головного науково-експертного управління апарату Верховної Ради України

Хавронюк М.І.

Хавронюк М.І.

Доктор юридичних наук, професор, заслужений юрист України, професор кафедри кримінального та кримінального процесуального права Національного університету «Києво-Могилянська академія».

Співавтор багатьох проектів законів України з питань кримінального, кримінально-процесуального, адміністративного і конституційного права. Найбільш відомі з них: «Про боротьбу з корупцією» (1995), «Про внесення змін до Кримінального та Кримінально-процесуального кодексів України щодо гуманізації кримінальної відповідальності» (2008), «Про прокуратуру» (2014), «Про Національне антикорупційне бюро України» (зокрема в частині змін до КК України) (2014), «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення діяльності Національного антикорупційного бюро та Національного агентства з питань запобігання корупції» (2015), «Про поліцію і поліцейську діяльність» (2015), «Про Державне бюро розслідувань» (2015), «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо запровадження кримінальних проступків» (2015).

Предисловие

Кримінальний кодекс України (далі - КК) - це закон, який, з огляду на його особливе місце в системі законодавства, специфіку засобів впливу на поведінку осіб, які порушують веління закону, потребує абсолютно точного застосування. Однією з необхідних умов тако­го застосування КК судом, слідчим, прокурором, що є запорукою дотримання на практиці принципів верховенства права і законності, є правильне розуміння його змісту. Останнє має також велике профілактичне значення - воно дає змогу громадянам чітко визначити межі своєї правомірної поведінки і не виходити за них у повсякденному житті.

На сьогодні в Україні існує кілька коментарів до КК 2001 року, підготовлених різни­ми авторськими колективами. Це є нормальним явищем, яке, крім усього іншого, свідчить про високий рівень розвитку кримінально-правової науки в країні. Від наявності кількох коментарів практика тільки виграє: вони не лише доповнюють один одного з тих чи інших питань, а й дають змогу практикам знайти найбільш правильні рішення при застосуван­ні КК. Крім того, різні підходи у тлумаченні одних і тих самих положень КК (що зовсім не виключається) дають можливість виявити найбільш істотні недоліки цього закону і сприя­ють їх усуненню, зокрема законодавчим шляхом і шляхом судового тлумачення.

Пропонований коментар є виправленим і доповненим варіантом коментаря КК, підготовленого у 2001 р. авторським колективом (склад якого зазначено вище). За цей час коментар витримав десять видань українською та російською мовами.

Цей коментар має низку особливостей, які роблять його максимально корисним у застосуванні.

По-перше, в ньому відображено і прокоментовано усі зміни, внесені до КК за час його дії - на момент підписання книги до друку.

По-друге, з кожним новим виданням поступово збільшується обсяг коментаря, що дає змогу чимало його положень викладати якомога детальніше, а також подавати нові тлумачення з питань, які в попередніх виданнях не висвітлювалися. Своє відображення в коментарі знаходять деякі зміни поглядів авторів щодо розуміння окремих кримінально- правових термінів, ознак конкретних злочинів, підходів щодо кримінально-правової квалі­фікації, що є результатом поглибленого наукового дослідження відповідних питань, з метою більш системного викладення матеріалу в необхідних випадках додатково виділено загальні положення до окремих розділів Особливої частини КК, перегруповано частину матеріалу, уніфіковано посилання тощо.

По-третє, у процесі доопрацювання коментаря враховується великий масив новел, яких щороку зазнають закони та підзаконні нормативно-правові акти і які безпосередньо стосуються конкретних положень КК.

По-четверте, під час формулювання рекомендацій щодо розуміння тих чи інших поло­жень кримінального закону, а особливо кримінально-правової кваліфікації, використано результати судової, слідчої і прокурорської практики застосування КК. Водночас багато сформульованих авторами у перших виданнях коментаря правових позицій щодо розумін­ня кримінального закону та кримінально-правової кваліфікації були взяті за основу при підготовці Верховним Судом України і Вищим спеціалізованим судом України з розгля­ду цивільних і кримінальних справ постанов Пленуму цих судів і знайшли відображень: я у постановах, прийнятих у 2002-2016 рр.

Водночас автори вважали за доцільне зберегти визначену раніше структуру тексту коментаря. Матеріал викладено у певній послідовності, яка базується на існуючій систе­мі кримінального права і видається авторам і редакторам оптимальною.

Як і в попередніх варіантах, у цьому виданні для зручності користування ним і вивільнення його тексту від надмірних посилань на використану літературу, перелік джерел, з яких використано ті чи інші положення при коментуванні конкретної статті, а в окремих випадках і певних роз­ділів, а також джерел, які мають безпосередній стосунок до їх застосування, дається після коментаря до конкретної статті чи розділу. Сам текст КК, поданий у книзі, відповідає тексту, надрукованому в «Офіційному віснику України», №21 (К., 2001), а внесені до нього зміни - текстам відповідних законів України, надрукованих у цьому ж або інших офіційних друко­ваних виданнях.

Доопрацьовуючи коментар, авторський колектив прагнув, щоб він повною мірою відповідав сучасним вимогам правозастосовної практики - враховував новітні наукові досягнення, останні зміни в законодавстві, був змістовним та зручним у користуванні.

Авторський колектив вдячний читачам за конструктивні зауваження до окремих положень попередніх видань коментаря та за пропозиції щодо його вдосконалення. Вони враховані у процесі доопрацювання коментаря. Автори сподіваються на доброзичливе ставлення до результатів своєї діяльності і готові до подальшої співпраці у цьому напрямі.

Отзывы

Отзывы к книге Науково-практичний коментар Кримінального кодексу України. Видання 10-те, перероблене та доповнене
Сообщить о снижении цены
Сообщить о снижении цены
Ваша просьба принята!

Вы получите уведомление при снижении стоимости товара на указанные Вами контакты
Ваш E-Mail
Актуальность
- обязательно к заполнению
Проверка...

Станом на 3 вересня 2018 року

За підсумками V Всеукраїнського конкурсу на краще юридичне видання (2002-2003 рр.) цей науково-практичний коментар відзначено другою премією у номінації "Науково-популярні, науково-практичні і довідникові видання в галузі права"

За редакцією доктора юридичних наук, професора М.І. Мельника, доктора юридичних наук, професора М.І. Хавронюка

Пропонований коментар є переробленим та доповненим варіантом перших дев’яти видань коментарю Кримінального кодексу України, підготовленого цим авторським колективом у 2001 р. У ньому відображено і прокоментовано всі зміни, які були внесені від моменту набрання ним чинності. Докладно, з урахуванням законодавчих новел та сучасної судової практики, роз’яснено положення Кримінального кодексу України.

Для суддів, прокурорів, слідчих і детективів, адвокатів, викладачів і наукових працівників, аспірантів і студентів юридичних закладів вищої освіти. 

Буде корисний усім, хто цікавиться питаннями кримінально-правової охорони прав та свобод людини і громадянина, інтересів суспільства та держави.

Авторы книги Науково-практичний коментар Кримінального кодексу України. Видання 10-те, перероблене та доповнене
Бойко А.М.

Бойко А.М.

Доктор юридичних наук, професор, член Вищої ради правосуддя

Завідувач кафедри основ права України юридичного факультету Львівського національного університету імені Івана Франка (06.1998-03.2002). Виконувач обов'язки декана юридичного факультету Львівського національного університету імені Івана Франка (03.2002-06.2003). 

Доцент кафедри кримінального права і кримінології юридичного факультету Львівського національного університету імені Івана Франка (06.2003-11.2003). Виконував обов'язки завідувача кафедри кримінального права і кримінології Львівського національного університету імені Івана Франка у 2003–2004 роках. Працював завідувачем кафедри кримінального права і кримінології Львівського національного університету імені Івана Франка з липня 2004 року по 1 жовтня 2014 року.

Призначений членом Вищої ради юстиції з'їздом представників юридичних вищих навчальних закладів та наукових установ та склав присягу члена Вищої ради юстиції 28 квітня 2015 року.

Бойко Андрій Михайлович був деканом юридичного факультету Львівського національного університету імені Івана Франка з червня 2003 по 11 червня 2015 року.

Брич Л.П.

Брич Л.П.

Доктор юридичних наук, доцент

Завідувач кафедри кримінального права та процесу Хмельницького університету управління та права
Коло наукових інтересів: кримінально-правова кваліфікація, розмежування складів злочинів, застосування практики ЄСПЛ у кримінальних провадженнях в Україні

Дудоров О.О.

Дудоров О.О.

Доктор юридичних наук, професор, заслужений діяч науки і техніки України

Завідувач науково-дослідної лабораторії з проблем попередження, припинення та розслідування злочинів територіальними органами Національної поліції Луганського державного університету внутрішніх справ ім. Е.О. Дідоренка

Задоя  К.П.

Задоя К.П.

Кандидат юридичних наук, доцент

Доцент кафедри кримінального права та кримінології Київського національного університету імені Тараса Шевченка, член Науково-консультативної ради при Верховному Суді

Мельник М.І.

Мельник М.І.

Доктор юридичних наук, професор, Заслужений юрист України

Викладав в Український академії внутрішніх справ.

Головний консультант Секретаріату Комісії ВРУ з питань боротьби із організованою злочинністю і корупцією (1994-1998).
Заступник керівника Головного науково-експертного управління Секретаріату Верховної Ради України (1998-2004).

Член Вищої ради юстиції (2000-2006).

Заступник Голови Центральної виборчої комісії України (2004-2006

Член Вищої кваліфікаційної комісії суддів (2009-2010).

Радник Голови Верховного Суду України, Керівник служби Голови Верховного Суду України, начальник управління по забезпеченню діяльності керівництва Верховного Суду України (2006-2012).
Науковий консультант з правових питань Центру Разумкова ( лютий 2012 – березень 2014)

Член Конституційної асамблеї ( травень 2012).

Подав заяву про вихід з Конституційної асамблеї у зв’язку з відмовою політичного керівництва держави від євроінтеграційного курсу розвитку України та кривавого побиття учасників мирної акції 30 листопада 2013 року на Майдані Незалежності в м. Києві. (грудень 2012).

Суддя Конституційного Суду України призначений Верховною Радою України. (13 березня 2014 року склав присягу).

Музика А.А.

Музика А.А.

Член-кореспондент Національної академії правових наук України

Полковник міліції у відставці. Радник митної служби першого рангу. Державний службовець третього рангу. 

Член Науково-консультативної ради при Верховному Суді України. Член-кореспондент Національної академії правових наук України.

Вищу освіту здобув на юридичному факультеті Київського державного університету ім. Т. Г. Шевченка (1971–1977 рр.), тепер – Київський національний університет імені Тараса Шевченка. В 1983 р. закінчив ад’юнктуру Київської вищої школи МВС СРСР ім. Ф.Е. Дзержинського (нині – Національна академія внутрішніх справ).

У 1984 р. захистив кандидатську дисертацію «Принудительное лечение как уголовно-правовая мера борьбы с наркоманией (по материалам Украинской ССР)», а в 1998 р. – докторську дисертацію на тему «Незаконний обіг наркотичних засобів в Україні (кримінально-правове та кримінологічне дослідження)». Вчене звання професора присвоєно у 2002 р.

17 березня 2017 року обраний членом-кореспондентом Національної академії правових наук України.

Навроцький В.О.

Навроцький В.О.

Український правознавець, доктор юридичних наук, професор, член-кореспондент Національної академії правових наук України.

У 1982 р. захистив дисертацію на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук на тему «рос. Уголовная ответственность за загрязнение водоемов», у 2000 р. — доктора юридичних наук на тему: «Теоретичні проблеми кримінально-правової кваліфікації» (обидві за спеціальністю 12.00.08 — кримінальне право та кримінологія; кримінально-виконавче право).

Досліджує проблеми відповідальності за окремі види злочинів, теоретичні проблеми кримінально-правової кваліфікації. Викладає в Україні курси кримінального права України, проблем кримінально-правової кваліфікації, кримінально-правового захисту прав людини. Викладав у Школі українського права в Університеті імені Марії Кюрі-Склодовської (Люблін, Польща, 2014), був гостьовим професором Варшавського університету (Варшава, Польща, 2016).

Приймав участь у понад 150 наукових конференціях в Україні, Білорусі, Росії, Польщі, Словаччині, Угорщині, США.

Підготував 24 кандидати та 3 доктори юридичних наук.

Член науково-консультативної ради при Верховному Суду України, член спеціалізованих вчених рад з захисту дисертацій в Інституті держави і права ім. В.М.Корецького НАН України та Львівському державному університеті внутрішніх справ.

Ініціював проведення у Львові щорічних конференцій, присвячених річниці прийняття КК України (з 2002).

Ініціатор заснування та керівник ГО "Львівський форум кримінальної юстиції". Керує розробкою двох проектів цього ГО - "Концепції реформування законодавства про публічні правопорушення в Україні" та "Концепції запровадження в Україні мирових судів".

Письменський Є.О.

Письменський Є.О.

Доктор юридичних наук, професор

Завідувач кафедри кримінально-правових дисциплін Луганського державного університету внутрішніх справ ім. Е.Ою Дідоренка, член Науково-консультативної ради при Верховному Суді

Ришелюк А.М.

Ришелюк А.М.

Кандидат юридичних наук, доцент, Заслужений юрист України

Заступник керівника Головного науково-експертного управління апарату Верховної Ради України

Хавронюк М.І.

Хавронюк М.І.

Доктор юридичних наук, професор, заслужений юрист України, професор кафедри кримінального та кримінального процесуального права Національного університету «Києво-Могилянська академія».

Співавтор багатьох проектів законів України з питань кримінального, кримінально-процесуального, адміністративного і конституційного права. Найбільш відомі з них: «Про боротьбу з корупцією» (1995), «Про внесення змін до Кримінального та Кримінально-процесуального кодексів України щодо гуманізації кримінальної відповідальності» (2008), «Про прокуратуру» (2014), «Про Національне антикорупційне бюро України» (зокрема в частині змін до КК України) (2014), «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення діяльності Національного антикорупційного бюро та Національного агентства з питань запобігання корупції» (2015), «Про поліцію і поліцейську діяльність» (2015), «Про Державне бюро розслідувань» (2015), «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо запровадження кримінальних проступків» (2015).

Кримінальний кодекс України (далі - КК) - це закон, який, з огляду на його особливе місце в системі законодавства, специфіку засобів впливу на поведінку осіб, які порушують веління закону, потребує абсолютно точного застосування. Однією з необхідних умов тако­го застосування КК судом, слідчим, прокурором, що є запорукою дотримання на практиці принципів верховенства права і законності, є правильне розуміння його змісту. Останнє має також велике профілактичне значення - воно дає змогу громадянам чітко визначити межі своєї правомірної поведінки і не виходити за них у повсякденному житті.

На сьогодні в Україні існує кілька коментарів до КК 2001 року, підготовлених різни­ми авторськими колективами. Це є нормальним явищем, яке, крім усього іншого, свідчить про високий рівень розвитку кримінально-правової науки в країні. Від наявності кількох коментарів практика тільки виграє: вони не лише доповнюють один одного з тих чи інших питань, а й дають змогу практикам знайти найбільш правильні рішення при застосуван­ні КК. Крім того, різні підходи у тлумаченні одних і тих самих положень КК (що зовсім не виключається) дають можливість виявити найбільш істотні недоліки цього закону і сприя­ють їх усуненню, зокрема законодавчим шляхом і шляхом судового тлумачення.

Пропонований коментар є виправленим і доповненим варіантом коментаря КК, підготовленого у 2001 р. авторським колективом (склад якого зазначено вище). За цей час коментар витримав десять видань українською та російською мовами.

Цей коментар має низку особливостей, які роблять його максимально корисним у застосуванні.

По-перше, в ньому відображено і прокоментовано усі зміни, внесені до КК за час його дії - на момент підписання книги до друку.

По-друге, з кожним новим виданням поступово збільшується обсяг коментаря, що дає змогу чимало його положень викладати якомога детальніше, а також подавати нові тлумачення з питань, які в попередніх виданнях не висвітлювалися. Своє відображення в коментарі знаходять деякі зміни поглядів авторів щодо розуміння окремих кримінально- правових термінів, ознак конкретних злочинів, підходів щодо кримінально-правової квалі­фікації, що є результатом поглибленого наукового дослідження відповідних питань, з метою більш системного викладення матеріалу в необхідних випадках додатково виділено загальні положення до окремих розділів Особливої частини КК, перегруповано частину матеріалу, уніфіковано посилання тощо.

По-третє, у процесі доопрацювання коментаря враховується великий масив новел, яких щороку зазнають закони та підзаконні нормативно-правові акти і які безпосередньо стосуються конкретних положень КК.

По-четверте, під час формулювання рекомендацій щодо розуміння тих чи інших поло­жень кримінального закону, а особливо кримінально-правової кваліфікації, використано результати судової, слідчої і прокурорської практики застосування КК. Водночас багато сформульованих авторами у перших виданнях коментаря правових позицій щодо розумін­ня кримінального закону та кримінально-правової кваліфікації були взяті за основу при підготовці Верховним Судом України і Вищим спеціалізованим судом України з розгля­ду цивільних і кримінальних справ постанов Пленуму цих судів і знайшли відображень: я у постановах, прийнятих у 2002-2016 рр.

Водночас автори вважали за доцільне зберегти визначену раніше структуру тексту коментаря. Матеріал викладено у певній послідовності, яка базується на існуючій систе­мі кримінального права і видається авторам і редакторам оптимальною.

Як і в попередніх варіантах, у цьому виданні для зручності користування ним і вивільнення його тексту від надмірних посилань на використану літературу, перелік джерел, з яких використано ті чи інші положення при коментуванні конкретної статті, а в окремих випадках і певних роз­ділів, а також джерел, які мають безпосередній стосунок до їх застосування, дається після коментаря до конкретної статті чи розділу. Сам текст КК, поданий у книзі, відповідає тексту, надрукованому в «Офіційному віснику України», №21 (К., 2001), а внесені до нього зміни - текстам відповідних законів України, надрукованих у цьому ж або інших офіційних друко­ваних виданнях.

Доопрацьовуючи коментар, авторський колектив прагнув, щоб він повною мірою відповідав сучасним вимогам правозастосовної практики - враховував новітні наукові досягнення, останні зміни в законодавстві, був змістовним та зручним у користуванні.

Авторський колектив вдячний читачам за конструктивні зауваження до окремих положень попередніх видань коментаря та за пропозиції щодо його вдосконалення. Вони враховані у процесі доопрацювання коментаря. Автори сподіваються на доброзичливе ставлення до результатів своєї діяльності і готові до подальшої співпраці у цьому напрямі.

Отзывы к книге Науково-практичний коментар Кримінального кодексу України. Видання 10-те, перероблене та доповнене

с этим товаром также покупают

Кваліфікація злочинів
220 грн.

Кваліфікація злочинів

В наличии

Мотив та мета злочину
30 грн.

Мотив та мета злочину

В наличии