Правові висновки Верховного Суду у справах щодо виконання судових рішень та виконавчого провадження (господарська юрисдикція)

Таким чином, було здійснено значні кроки в напрямку інтеграції України до європейського та світового простору. Однак, попри ряд реформувань, досі неможливо говорити про забезпечення права кожного громадянина на своєчасне й повне виконання судових рішень. Проблема незахищеності прав громадян в Україні завжди була дуже гострою. І попри те, що за останні роки судові рішення стали виконуватися частіше (виконання зросло з 5–6% до 18%), цього виявилося недостатньо для того, щоб досягти середньоєвропейського рівня. Усе це призводить до зниження довіри людей до судової влади, посилює переконання про те, що вирішити проблеми, використовуючи правові інструменти, неможливо, а також впливає на імідж України як партнера міжнародних інституцій та загрожує перспективі членства в Європейському Союзі. Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував у своїх рішеннях, що:

– виконавче провадження не може бути відокремлено від судового провадження (рішення у справі «Сіка проти Словакії» та «Васильчук проти України»);  

– необґрунтовано тривала затримка у виконанні обов’язкового для виконання судового рішення може становити порушення Конвенції (рішення у справі «Бурдов проти Росії»);

– саме на державу покладено обов’язок дбати про те, щоб остаточні рішення, винесені проти її органів, установ чи підприємств, які перебувають у державній власності або контролюються державою, виконувалися відповідно до зазначених вище вимог Конвенції (рішення у справі «Ромашов проти України» та «Дубенко проти України»);

– держава несе відповідальність за виконання остаточних рішень, якщо чинники, які затримують чи перешкоджають їх повному і вчасному виконанню, перебувають у межах контролю органів влади (рішення у справі «Сокур проти України» та «Крищук проти України»).

Враховуючи прагнення України повноцінно інтегруватися до європейської спільноти, украй важливим є систематичне підвищення кваліфікації посадових осіб, відповідальних за належне виконання судових рішень, встановлення покарання за їх бездіяльність і безвідповідальність. Водночас підвищення рівня правової культури кожної людини й громадянина, провадження правопросвітницької та роз’яснювальної роботи серед населення, а також серед посадових осіб, безпосередньо залучених до процесу виконання судових рішень, – дієвий крок на шляху вирішення існуючих проблем в українських реаліях.

З огляду на це, викладений у збірнику «Правові висновки Верховного Суду у справах щодо виконання судових рішень та виконавчого провадження (господарська юрисдикція)» матеріал є безумовною складовою базового юридичного знання євроінтеграційного розвитку законодавства України, який може стати невід’ємним помічником для науковців, викладачів та студентів вищих юридичних навчальних закладів і факультетів, працівників судових органів, органів та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів, а також для всіх, хто небайдужий до системи примусового виконання рішень в Україні.