Науково-практичний коментар Цивільного процесуального кодексу України

За останній час цивільне процесуальне законодавство України зазнало суттєвих змін.

Стаття 55 Конституції України проголошує: «Права і свободи людини і громадянина захищаються судом». Судова форма захисту є головною гарантією підтримки прав осіб, передбачених у Конституції України. Здійснення цивільного судочинства відбувається за правилами цивільного процесуального права, що є невід’ємною частиною національного законодавства.

З 15 грудня 2017 року почала діяти нова редакція Цивільного процесуального кодексу України (далі – ЦПК), за якою більшість інститутів цивільного процесуального права не зазнала принципових змін, але окремі інститути були значно оновлені, а деякі – вперше запроваджені.

У цьому науково-практичному коментарі висвітлено традиційні цивільно-процесуальні інститути, однак значну увагу автори приділили найбільш принциповим нормам, новим інститутам, що істотно змінюють побудову цивільного процесу на засадах змагальності та диспозитивності, підсилюючи роль сторін у відстоюванні своїх прав та у питаннях доказування; проаналізовано нові положення щодо спрощеного позовного провадження, наказного провадження тощо.

Важливою новелою є впровадження всеохоплюючого застосування інформаційних технолог ій у судочинство («електронне судочинство»). Такі зміни можна назвати революційними в питанні застосування сучасних телекомунікаційних можливостей у цивільному процесі.

На конституційному рівні встановлюється пріоритет адвокатури представництву інтерес ів особи в суді, крім малозначних справ (з ціною позову менше 100 прожиткових мінімумів), проте зростуть судові витрати. Це є позитивною новелою, оскільки очікується надання правової допомоги на більш високому рівні з дотриманням певних професійних стандартів, проте вартість послуг з представництва в суді найімовірніше зросте.

У ЦПК запроваджено норму про забезпечення судових витрат: суд може зобов’язати сторони внести на депозитний рахунок суду суму судових витрат, які може понести інша сторона, для чого сторонами на початку судового процесу подається приблизний розрахунок судових витрат. З’являється такий різновид судової процедури як спрощене позовне провадження, в порядку якого розглядаються нескладні справи, наприклад, малозначні справи, трудові спори тощо. Це має призвести до більш оперативного розгляду судами цивільних справ, зменшити судову тяганину.

Важливим завданням законодавця було скорочення строків розгляду справ у судах та поневіряння особи судовими інстанціями, у зв’язку з чим здійснено перехід до трьохланкової системи судочинства: ліквідовано вищі спеціалізовані суди, а судом касаційної інстанції став Верховний Суд.

Сьогодні позитивним явищем є запровадження у новій редакції ЦПК так званих процесуальних фільтрів, завдяки яким не кожна справа може бути переглянута в касаційній інстанції. Малозначні справи будуть проходити лише дві інстанції, тобто апеляційна інстанція для них остаточна. Такі зміни видаються досить актуальними. Суттєвим складником системи верховенства права є принцип юридичної визначеності, який, зокрема, вимагає, щоб судове рішення, яке набрало законної сили, переглядалося лише у виняткових випадках. Тому визначення сутності та особливостей змісту цивільно-процесуальних відносин і категорій у такому контексті зумовлює необхідність підготовки цього науково-практичного коментаря.

Видання підготовлено викладачами Національного університету «Одеська юридична академія» за участю суддів місцевих і апеляційних судів, а також досвідчених правників-науковців, адвокатів, експертів та ін.

Науково-практичний коментар ЦПК роз’яснює положення цивільного процесуального законодавства в їх системному зв’язку з іншими галузями права. В ньому конкретизується практика застосування усталених правил судочинства, зркрема щодо нових процесуальних інститутів. Розкриття змісту та атрибутів правил цивільного судочинства проводилось із використанням судової практики – не тільки національної, а й Європейського суду з прав людини, правових позицій Верховного Суду, рішень касаційних інстанцій Верховного Суду, вищих спеціалізованих судів (що в деяких питаннях і досі актуальні). Висвітлено практику застосування судами нових положень ЦПК з моменту введення його в дію 15 грудня 2017 року і до підготовки цього видання.

Коментарі супроводжуються дослідженням наукових і практичних проблем теорії і практики цивільного процесу з авторськими судженнями про напрями їх вирішення. Автори не лише проаналізували норми чинного ЦПК, а й висловили свої зауваження стосовно змісту деяких із них.

Авторський колектив сподівається, що науково-практичний коментар до Цивільного процесуального кодексу України стане в нагоді юристам-практикам, практичним працівникам, науковцям і викладачам-правникам, студентам вищих юридичних навчальних закладів.

Доктор юридичних наук, професор,

заслужений юрист України, завідувач кафедри цивільного процесу

Національного університету "Одеська юридична академія"

Неллі Юріївна Голубєва