Зразки процесуальних документів у кримінальному провадженні: заяви, скарги, клопотання, відзиви

Нові процесуальні кодекси України, зокрема КАС, ЦПК, ГПК, що були прийняті в ході реформи правосуддя, уніфікували правові питання та вимоги щодо процесуальних документів, які застосовуються у судовій практиці при здійсненні цивільного, господарського та адміністративного судочинства.

У свою чергу, кримінальне провадження в цьому ряду завжди стояло особняком, тому що воно у цілому та кримінальне судочинство зокрема мають особливий правовий і процесуальний характер. КПК кардинально відрізняється від згадуваних вище процесуальних кодексів. Тому в пороцесі реформування КПК зазнав просто низку важливих змін, не помінявшись структурно.

Відповідно, свою правову специфіку мають і процесуальні документи, і підходи до їх складання та застосування.

Якщо брати весь комплекс процесуальних документів у кримінальному провадженні і кримінальному судочинстві, то слід виділити такі групи документів, що мають процесуальний характер:
- процесуальні документи слідчого;
- процесуальні документи прокурора;
- процесуальні документи суду (судді);
- процесуальні документи слідчого судді;
- процесуальні документи захисту (адвоката);
- процесуальні документи потерпілого (адвоката).

У цьому збірнику значну увагу приділено саме процесуальних документам двох останніх груп у вказаному списку.

Це пояснюється наступним чином. Не секрет, що інші процесуальні документи виготовлюються професійними правниками у галузі кримінального права і процесу, усоблюють роль держави у вигляді карального інструменту. При цьому вони забезпечуються відповідним арсеналом правових норм, правових знань, кадровим ресурсом правоохоронних органів і органів правосуддя, правової техніки і засобів криміналістики (інших наукових інструментів). Процесуальні документи мають усталений характер, що вироблений окрім всього іншого досвідом і практичним застосуванням. Фактично усі ці документи маю чітко регламентований бланковий вигляд. Тобто органи досудового слідства і дізнання усіх правоохоронних органів, органи прокуратури забезпечені всім арсеналом імперативних способів правового регулювання відповідних відносин. А на протилежній стороні терезів є тільки особа (правопорушник, іноді потерпілий) і її захист. Тут переважно багато чого залежить від досвіду та майстерності адвоката.

Враховуючи, що КПК передбачає самопредставництво і, незважаючи на існування інституту безоплатної правової допомоги, допускаємо вірогідність та спокусу самостійного захисту від кримінального обвинувачення.

Тому цей збірник розрахований перш за все на широке коло читачів, має на меті не стільки заохотити до самостійного складання процесуальних документв, скільки зорієнтувати осіб з мінімумом правих знань у різноманітті правових колізій кримінального процесу, а також вирішити для себе питання про необхідність зверення до адвоката.