Задать вопрос о книге:

Динаміка кримінального права: доктринальні положення
НОВИНКА

Динаміка кримінального права: доктринальні положення - фото

Автор: Балобанова Д.О.

Издательство: Фенікс

Год издания: 2020

Количество страниц: 358

ISBN: 978-966-928-605-5

Переплет: твердый

Язык: украинский

Вес: 0.5 кг

Формат: 145х200 мм

Тираж: 300

Аннотация

Монографія присвячена дослідженню динаміки кримінального права в Україні. Визначено поняття динаміки в праві у цілому та динаміки кримінального права зокрема. Проведено аналіз окремих характеристик динаміки кримінального права на її різних рівнях: концептуальному, законотворчому та правореалізаційному.

Особливу увагу приділено визначенню детермінантів кримінального права та їх впливу на формування траєкгоріі кримінально-правової норми. Розкрито особливості динаміки кримінального права в умовах «стійкого розвитку».

Для науковців, практичних працівників, викладачів, аспірантів і студентів вищих навчальних закладів юридичного спрямування, широкого кола читачів, які цікавляться питаннями розвитку кримінального права.

Авторы

Авторы книги Динаміка кримінального права: доктринальні положення
Балобанова Д.О. Балобанова Д.О. Кандидат юридичних наук, доцент, науковець, викладач

Член Громадської організації "Всеукраїнська асоціація кримінального права".

Предисловие

Суспільні перетворення, зміна людських очікувань і соціальних цінностей спричиняють зміну підходів до права та розуміння його ролі. Динаміка кожної галузі права має своє походження, шлях розвитку та патерни змін. Кримінальне право - особливий феномен, який відображує багаторічний досвід убезпечення людей від того, що держава вважає крайнім проявом зла.

Розвиток кримінального права й окремих його інститутів відбувався завжди, але не планомірно, а стрибкоподібно: певні елементи кримінального права зазнавали поштовхів залежно від релігійних або політичних подій, змін ідеологем, інші - від рівня розвитку цивілізації. Проте, особливості динаміки кримінального права демонструють зворотній бік ставлення конкретної цивілізації до іншого, загрозливого, того, що руйнує відносини.

Сьогодні ідея суспільної підтримки державної протидії національній і транснаціональній злочинності посідає центральне місце в методології правового регулювання. Взаємозв’язки між економічними, правовими та політичними процесами у державі мають знайти їх раціональне, свідоме, адекватне відображення в кримінально-правовій забороні, яка б підтримувалась громадянським суспільством, національною та державною свідомістю, праворозумінням осіб, потерпілих від кримінального правопорушення, та, відповідно, правопорушниками і правозастосувачами.

15 листопада 2019 р. Папа Римський Франциск II, відкриваючи XX Конгрес Міжнародної Асоціації кримінального права в Ватика-ні, звернув увагу учасників на те, що кожен фахівець з кримінального права неминуче має замислитися над викликами, котрі наразі піддають ризику демократичні інституції та розвиток людства в цілому. Він визначив низку соціальних, економічних і політичних ганебних факторів, які тиснуть на політико-правові рішення держав, завдаючи шкоди людству і людяності в цілому. На початку переліку, наведеного понтифіком, стоїть гіперідея корпорацій - «принцип максимізації прибутку», що фактично виводить з поля справедливості пересічну людину, яка не є елементом таких корпорацій.

Фактично, понтифік у своїй доповіді висловив низку позицій щодо заклику наукової спільноти до подолання ідеалістичного бачення, яке намагається ототожнити обов’язкове з реальним. Це заклик перестати дивитися на світ «широко заплющеними очима», а побачити реальну глибину проблем: зловживання триманням під вартою; мимовільне стимулювання до насильства; культура відторгнення та ненависті; маніпулювання правом; відсутність справедливого поводження з жертвами злочинів; гіпертрофований принцип таліону; відсутність діалогу між елітами та суспільством про криміналізацію та призначення покарання.

Кримінальне право України віддзеркалює всі світові тенденції, й особливо - зараз, в сучасному середовищі відкритого світу. У вітчизняному кримінальному праві нерідко виникають тенденції маніпулювання, і справедливо, що «сучасне кримінально-правове правотворення здебільшого зорієнтовано не на суспільну думку та наративи окремих верств населення, а виконує певну політичну волю». Хоча, з одного боку, не можна не відзначити прагнення законодавця оновити відповідно до вимог часу численні нормативно-правові акти, з іншого - не завжди зміни, які вносяться, характеризуються послідовністю і відповідністю, що своєю чергою, призводить до проблем у практиці застосування цих норм.

Непослідовність і суперечливість змін, які досить тривалий час вносилися до Кримінального кодексу України, і, як наслідок, помилки правозасгосування, які повертаються ударами по бюджету держави у зв’язку з компенсаціями за рішеннями Європейського Суду з прав людини, - ось багаж, з яким вітчизняне кримінальне право опинилося на сходах Євроінтеграції.

Світова юридична спільнота вже тривалий час намагається виробити узагальнені підходи до розуміння фундаментальних питань теорії кримінального права, запобігання злочинності, вироблення стандартів у сфері призначення покарання та поводження із засудженими і потерпілими, які були б сприйняті усім міжнародним співтовариством, мали б глобальний характер. Такі процеси відбуваються, переважно, через вибудовані наукою і практикою стратегії та моделі взаємодії кримінально-правової політики, кримінального права та гіравозастосування.

Наразі в Україні не існує єдиної концепції, в рамках якої положення науки кримінального права, кримінальної законотворчості та застосування норм кримінального права діяли б сукупно, випливаючи одне з іншого і зворотно впливаючи.

Доцільність розгляду зазначених явищ у сукупності та з врахуванням їх взаємного впливу на процеси розвитку кримінального права відзначало багато вітчизняних вчених-кримінологів. Зокрема, тут слід зазначити безцінні внески в дослідження закономірностей розвитку кримінального права, зроблені Ю. В. Бауліним, В. І. Борисовим, В. К. Грищуком, Н. О. Гуторовою, Т. А. Денисовою, О. О. Дудоровим, М. В. Карчевським, О. В. Козаченком, О. М. Костенком, В. О. Меркуловою, А. А. Музикою, В. О. Навроцьким, М. І. Пановим, Н. А. Савіновою, Є. Л. Стрельцовим, В. Я. Тацієм, В. О. Туляковим, П. Л. Фрісом, М. І. Хавронюком, В. В. Шаблистим та іншими вченими.

Все вищенаведене обумовлює необхідність виділення і розробки самостійного явища - динаміки кримінального права, яке б охоплювало масив характеристик трансформацій у галузі: причин, рушійних сил, явищ і обставин, а також закономірностей розвитку кримінального права у просторово-часовому континуумі. 

Будучи інтегрованою в загальну систему правового розвитку, не лише кримінально-правова, але й правова динаміка багато в чому зумовлюють зміни і вдосконалення самих різних правових явищ і процесів. Розглянута через призму правової системи суспільства, правова динаміка охоплює як процеси реалізації, так і розвиток певних елементів даної системи (доктрина, законотворчість тощо).

Метою наукового дослідження є побудова ідеальної моделі динаміки кримінального права, яка б відповідала соціальному запиту та відштовхувалась від певних детермінантів, що визначають «як, чому й куди» має рухатися сучасне кримінальне право, на прикладі вітчизняної моделі. Така ідея наукового дослідження ґрунтується на сукупності наступних тверджень:

  1. динаміка кримінального права має певну структуру, яка характеризується: одиницею (кримінальне право), часом, простором, напрямком;
  2. рівнями динаміки кримінального права є кримінально-правова політика, законотворчість і правореалізація;
  3. детермінантами динаміки кримінального права є ті чинники (фактори, явища), які впливають на нього, а саме: позитивні девіації, пов’язані з розвитком і орієнтацією на сучасні соціальні цінності, які мають тенденцію до конформності з боку більшості населення; міжнародні стандарти кримінально-правового поводження зі злочинцями та жертвами злочинів; ідеологія кримінального права як на світовому, так і на національному рівні; безсистемна законодавча інверсія кримінально-правових норм (прийняття новел без дотримання наступності та узгодженості);
  4. одиничним елементом в динаміці кримінального права є траєкторія кримінально-правової норми, яка описує динаміку кримінально-правової норми від моменту її виникнення до зникнення;
  5. динаміка сучасного кримінального права в зоні балансування еволюційного і революційного впливів має формуватися технічно з позицій наступності й узгодженості на національному рівні, та водночас, має ідеологічно відповідати правовій політиці, яка діє на глобальному (міжнародному) рівні та прийнята державою, - таку динаміку слід визначити як «динаміку стійкого розвитку кримінального права».

Бачення динаміки кримінального права як логічного послідовного процесу може наповнити наукові дослідження в галузі кримінально- го права, кримінально-правової політики та суміжних галузей новими смислами, рівно як і позбавити науку від зайвих пошукових дій. Водночас, усвідомлення закономірностей динаміки кримінального права законодавцем, може виступати важливим фактором уникнення надмірної або недостатньої криміналізації, раціонального сприйняття реальності та розуміння, яка важлива роль - роль злагоди в суспільстві, надається кримінальному праву.

Вбачається, що саме на цьому наполягають сучасні філософи і практики кримінального права, як і в минулі часи на це звертали увагу численні вчені та громадські діячі. Наукові розвідки щодо напрацю-вання ефективних і необхідних напрямів сучасного, потрібного людині й суспільству розвитку кримінального права, пошуки оптимальної моделі співвідношення традицій і новацій у кримінальному праві сьогодні цікавлять всіх, хто бажає прогресивного розвитку галузі кримінального права.

Отзывы

Отзывы к книге Динаміка кримінального права: доктринальні положення

Монографія присвячена дослідженню динаміки кримінального права в Україні. Визначено поняття динаміки в праві у цілому та динаміки кримінального права зокрема. Проведено аналіз окремих характеристик динаміки кримінального права на її різних рівнях: концептуальному, законотворчому та правореалізаційному.

Особливу увагу приділено визначенню детермінантів кримінального права та їх впливу на формування траєкгоріі кримінально-правової норми. Розкрито особливості динаміки кримінального права в умовах «стійкого розвитку».

Для науковців, практичних працівників, викладачів, аспірантів і студентів вищих навчальних закладів юридичного спрямування, широкого кола читачів, які цікавляться питаннями розвитку кримінального права.

Авторы книги Динаміка кримінального права: доктринальні положення
Балобанова Д.О. Балобанова Д.О. Кандидат юридичних наук, доцент, науковець, викладач

Член Громадської організації "Всеукраїнська асоціація кримінального права".

Суспільні перетворення, зміна людських очікувань і соціальних цінностей спричиняють зміну підходів до права та розуміння його ролі. Динаміка кожної галузі права має своє походження, шлях розвитку та патерни змін. Кримінальне право - особливий феномен, який відображує багаторічний досвід убезпечення людей від того, що держава вважає крайнім проявом зла.

Розвиток кримінального права й окремих його інститутів відбувався завжди, але не планомірно, а стрибкоподібно: певні елементи кримінального права зазнавали поштовхів залежно від релігійних або політичних подій, змін ідеологем, інші - від рівня розвитку цивілізації. Проте, особливості динаміки кримінального права демонструють зворотній бік ставлення конкретної цивілізації до іншого, загрозливого, того, що руйнує відносини.

Сьогодні ідея суспільної підтримки державної протидії національній і транснаціональній злочинності посідає центральне місце в методології правового регулювання. Взаємозв’язки між економічними, правовими та політичними процесами у державі мають знайти їх раціональне, свідоме, адекватне відображення в кримінально-правовій забороні, яка б підтримувалась громадянським суспільством, національною та державною свідомістю, праворозумінням осіб, потерпілих від кримінального правопорушення, та, відповідно, правопорушниками і правозастосувачами.

15 листопада 2019 р. Папа Римський Франциск II, відкриваючи XX Конгрес Міжнародної Асоціації кримінального права в Ватика-ні, звернув увагу учасників на те, що кожен фахівець з кримінального права неминуче має замислитися над викликами, котрі наразі піддають ризику демократичні інституції та розвиток людства в цілому. Він визначив низку соціальних, економічних і політичних ганебних факторів, які тиснуть на політико-правові рішення держав, завдаючи шкоди людству і людяності в цілому. На початку переліку, наведеного понтифіком, стоїть гіперідея корпорацій - «принцип максимізації прибутку», що фактично виводить з поля справедливості пересічну людину, яка не є елементом таких корпорацій.

Фактично, понтифік у своїй доповіді висловив низку позицій щодо заклику наукової спільноти до подолання ідеалістичного бачення, яке намагається ототожнити обов’язкове з реальним. Це заклик перестати дивитися на світ «широко заплющеними очима», а побачити реальну глибину проблем: зловживання триманням під вартою; мимовільне стимулювання до насильства; культура відторгнення та ненависті; маніпулювання правом; відсутність справедливого поводження з жертвами злочинів; гіпертрофований принцип таліону; відсутність діалогу між елітами та суспільством про криміналізацію та призначення покарання.

Кримінальне право України віддзеркалює всі світові тенденції, й особливо - зараз, в сучасному середовищі відкритого світу. У вітчизняному кримінальному праві нерідко виникають тенденції маніпулювання, і справедливо, що «сучасне кримінально-правове правотворення здебільшого зорієнтовано не на суспільну думку та наративи окремих верств населення, а виконує певну політичну волю». Хоча, з одного боку, не можна не відзначити прагнення законодавця оновити відповідно до вимог часу численні нормативно-правові акти, з іншого - не завжди зміни, які вносяться, характеризуються послідовністю і відповідністю, що своєю чергою, призводить до проблем у практиці застосування цих норм.

Непослідовність і суперечливість змін, які досить тривалий час вносилися до Кримінального кодексу України, і, як наслідок, помилки правозасгосування, які повертаються ударами по бюджету держави у зв’язку з компенсаціями за рішеннями Європейського Суду з прав людини, - ось багаж, з яким вітчизняне кримінальне право опинилося на сходах Євроінтеграції.

Світова юридична спільнота вже тривалий час намагається виробити узагальнені підходи до розуміння фундаментальних питань теорії кримінального права, запобігання злочинності, вироблення стандартів у сфері призначення покарання та поводження із засудженими і потерпілими, які були б сприйняті усім міжнародним співтовариством, мали б глобальний характер. Такі процеси відбуваються, переважно, через вибудовані наукою і практикою стратегії та моделі взаємодії кримінально-правової політики, кримінального права та гіравозастосування.

Наразі в Україні не існує єдиної концепції, в рамках якої положення науки кримінального права, кримінальної законотворчості та застосування норм кримінального права діяли б сукупно, випливаючи одне з іншого і зворотно впливаючи.

Доцільність розгляду зазначених явищ у сукупності та з врахуванням їх взаємного впливу на процеси розвитку кримінального права відзначало багато вітчизняних вчених-кримінологів. Зокрема, тут слід зазначити безцінні внески в дослідження закономірностей розвитку кримінального права, зроблені Ю. В. Бауліним, В. І. Борисовим, В. К. Грищуком, Н. О. Гуторовою, Т. А. Денисовою, О. О. Дудоровим, М. В. Карчевським, О. В. Козаченком, О. М. Костенком, В. О. Меркуловою, А. А. Музикою, В. О. Навроцьким, М. І. Пановим, Н. А. Савіновою, Є. Л. Стрельцовим, В. Я. Тацієм, В. О. Туляковим, П. Л. Фрісом, М. І. Хавронюком, В. В. Шаблистим та іншими вченими.

Все вищенаведене обумовлює необхідність виділення і розробки самостійного явища - динаміки кримінального права, яке б охоплювало масив характеристик трансформацій у галузі: причин, рушійних сил, явищ і обставин, а також закономірностей розвитку кримінального права у просторово-часовому континуумі. 

Будучи інтегрованою в загальну систему правового розвитку, не лише кримінально-правова, але й правова динаміка багато в чому зумовлюють зміни і вдосконалення самих різних правових явищ і процесів. Розглянута через призму правової системи суспільства, правова динаміка охоплює як процеси реалізації, так і розвиток певних елементів даної системи (доктрина, законотворчість тощо).

Метою наукового дослідження є побудова ідеальної моделі динаміки кримінального права, яка б відповідала соціальному запиту та відштовхувалась від певних детермінантів, що визначають «як, чому й куди» має рухатися сучасне кримінальне право, на прикладі вітчизняної моделі. Така ідея наукового дослідження ґрунтується на сукупності наступних тверджень:

  1. динаміка кримінального права має певну структуру, яка характеризується: одиницею (кримінальне право), часом, простором, напрямком;
  2. рівнями динаміки кримінального права є кримінально-правова політика, законотворчість і правореалізація;
  3. детермінантами динаміки кримінального права є ті чинники (фактори, явища), які впливають на нього, а саме: позитивні девіації, пов’язані з розвитком і орієнтацією на сучасні соціальні цінності, які мають тенденцію до конформності з боку більшості населення; міжнародні стандарти кримінально-правового поводження зі злочинцями та жертвами злочинів; ідеологія кримінального права як на світовому, так і на національному рівні; безсистемна законодавча інверсія кримінально-правових норм (прийняття новел без дотримання наступності та узгодженості);
  4. одиничним елементом в динаміці кримінального права є траєкторія кримінально-правової норми, яка описує динаміку кримінально-правової норми від моменту її виникнення до зникнення;
  5. динаміка сучасного кримінального права в зоні балансування еволюційного і революційного впливів має формуватися технічно з позицій наступності й узгодженості на національному рівні, та водночас, має ідеологічно відповідати правовій політиці, яка діє на глобальному (міжнародному) рівні та прийнята державою, - таку динаміку слід визначити як «динаміку стійкого розвитку кримінального права».

Бачення динаміки кримінального права як логічного послідовного процесу може наповнити наукові дослідження в галузі кримінально- го права, кримінально-правової політики та суміжних галузей новими смислами, рівно як і позбавити науку від зайвих пошукових дій. Водночас, усвідомлення закономірностей динаміки кримінального права законодавцем, може виступати важливим фактором уникнення надмірної або недостатньої криміналізації, раціонального сприйняття реальності та розуміння, яка важлива роль - роль злагоди в суспільстві, надається кримінальному праву.

Вбачається, що саме на цьому наполягають сучасні філософи і практики кримінального права, як і в минулі часи на це звертали увагу численні вчені та громадські діячі. Наукові розвідки щодо напрацю-вання ефективних і необхідних напрямів сучасного, потрібного людині й суспільству розвитку кримінального права, пошуки оптимальної моделі співвідношення традицій і новацій у кримінальному праві сьогодні цікавлять всіх, хто бажає прогресивного розвитку галузі кримінального права.

Отзывы к книге Динаміка кримінального права: доктринальні положення
Сообщить о снижении цены

Сообщить о снижении цены

Ваша просьба принята!

Вы получите уведомление при снижении стоимости товара на указанные Вами контакты
Задать вопрос

Информация о доставке

г. Киев, ул. Большая Васильковская, 74, 2 этаж, оф. 7

Олимпийская

Перед тем, как приехать в офис, пожалуйста оформите заказ и дождитесь подтверждения менеджера.

«Нова Пошта»
2 - 3 дня

Гарантируем упаковку заказанных книг, которая обеспечит целостность и сохранность их товарного вида

Курьер «Нова Пошта»
2 - 3 дня

Гарантируем упаковку заказанных книг, которая обеспечит целостность и сохранность их товарного вида

с этим товаром также покупают

Завантажуйте наш мобільний додаток