Задать вопрос о книге:

Кримінально-правова політика та убезпечення інформаційного суспільства в Україні

Кримінально-правова політика та убезпечення інформаційного суспільства в Україні - фото

Автор: Савінова Н.А.

Издательство: Редакція журналу "Право України"

Год издания: 2013

Количество страниц: 289

ISBN: 978-966-458-502-3

Переплет: мягкий

Язык: украинский

Вес: 0.4 кг

Формат: 145х200 мм

Тираж: 300

Аннотация

У монографії на основі загальносвітових тенденцій розвитку глобального інформаційного суспільства і трансформації суспільних відносин проведено дослідження проблем праворозуміння і правового забезпечення українського сегменту глобального інформаційного суспільства. Висвітлено проблеми становлення і розвитку кримінально-правової політики та убезпечення інформаційного суспільства в Україні.

Для юристів, соціологів, фахівців державних органів та органів місцевого самоврядування, представників закладів, установ, підприємств та організацій інформаційної сфери, експертів і вчених, науково-педагогічного складу, слухачів і студентів вищих навчальних закладів.

Авторы

Авторы книги Кримінально-правова політика та убезпечення інформаційного суспільства в Україні
Савінова Н.А. Савінова Н.А. Доктор юридичних наук, адвокат

Науковець, експерт, викладач, адвокат.

З 2000 року у своїх наукових пошуках досліджує детермінацію новітньої злочинності та ефективність правового й кримінально-правового регулювання відносин у Інформаційному суспільстві.

Предисловие

Перехід від XX до XXI століття ознаменувався переломом у світовому порядку: спочатку непомітно, потроху, а з часом безупинно і тотально на зміну постіндустріальній добі прийшло інформаційне суспільство.

Найбільш готовим для сприйняття його переваг у нашій державі виявилося громадянське суспільство, яке, використовуючи всі технічні можливості, занурилося у мережеві відносини всіх рівнів — від міжособистісних контактів у мережевих спільнотах та електронного листування до різного роду мережевих економічних структур. Пізніше мережеві спільноти були оцінені на державному рівні — почався розвиток напрямів, програм і концепцій, якими державні структури відносно повільно, але достатньо планомірно включалися в комунікаційні процеси в мережевих відносинах.

Безумовні переваги можливостей комунікацій в інформаційному суспільстві й ейфорія від небувалої швидкості здійснення безпосередніх та масових комунікацій тривалий час «затуманювали очі» державі при погляді на зворотній бік розвитку нових технологій комунікацій - на можливості появи новітньої злочинності та посилення ступеню загрози суспільним відносинам, які дедалі більше переходили в інформаційний простір, трансформації традиційної злочинності, що також посилювало ступінь її небезпечності.

Поряд із динамікою злочинів, спрямованих безпосередньо на комунікації та їх складові (хакінг, кардінг, банківське шахрайство та крадіжки баз даних), у інформаційному просторі почали виникати інші - нові і раніше нежиттєздатні діяння, спрямовані на комунікації, інформацію, ІКТ (інформаційно-комунікаційні технології) та свідомість.

Медійна сфера, і, зокрема, телебачення, вийшовши з-під тотального контролю закритої раніше держави, опанувало нові позиції: з державного «рупора» воно перетворилося на складову ринку, пропонуючи медійний продукт в залежності від попиту споживача або власного вибору. Аналогічна ситуація склалася і в рекламі, яка через неконтрольованість технологій, закладених у ній, має можливості впливу на споживача медіапродукту, до якого вона додається, без будь-якого врахування особливостей впливу її на свідомість такого споживача, антиконкурентне законодавство, формат медіапродукту тощо. 

У 2007 р. Україною був заявлений курс на розбудову інформаційного суспільства в державі. Такий крок був більше політичним, спрямованим на впорядкування відносин, які розвивалися у відкритому суспільстві на той момент безупинно вже багато років. Серед іншого у Законі України «Про основні засади розвитку в Україні інформаційного суспільства на 2007-2015 роки» зазначалося: «Одним з головних пріоритетів України є прагнення побудувати орієнтоване на інтереси людей, відкрите для всіх і спрямоване на розвиток інформаційне суспільство, в якому кожен міг би створювати і накопичувати інформацію та знання, мати до них вільний доступ, користуватися і обмінюватися ними, щоб надати можливість кожній людині повною мірою реалізувати свій потенціал, сприяючи суспільному і особистому розвиткові та підвищуючи якість життя».

У такому контексті сучасне кримінально-правове забезпечення розвитку в Україні інформаційного суспільства має приймати на себе одну з найважливіших функцій держави в такому середовищі - забезпечення засобами кримінального права безпеки суспільних відносин, які відбуваються з використанням комунікацій від суспільно небезпечних посягань.

Водночас, ресурси інформаційного суспільства - інформація, знання та ІКТ почали оцінюватися в Україні як предмети злочинів лише в окремих випадках і лише починаючи з 2000-х років, а свідомість людини, яка зазнає інформаційних впливів, або людська потреба спілкування, до цього часу не захищені від суспільно небезпечних посягань.

Вдосконалення кримінальної відповідальності за суспільно небезпечні діяння, які виникають або трансформуються в інформаційному суспільстві, потребує нових підходів та міжгалузевих досліджень у кожному випадку застосування такої. Кримінально-правове забезпечення являє собою запровадження та застосування кримінально-правових заходів, спрямованих на відтворення соціальної справедливості шляхом притягнення до кримінальної відповідальності осіб, що вчинили злочини, протидію злочинним посяганням та їх попередження. Таким чином, кримінально-правове забезпечення в цілому утворює правове поле дії кримінальної відповідальності, синтезує та нівелює її, спрямовує її реалізацію та може підвищувати її ефективність. Кримінально-правове забезпечення загалом спрямоване на створення умов безпеки - убезпечення суспільних відносин від суспільно небезпечних діянь.

Нові акценти та положення, якими має бути наділене сучасне убезпечення інформаційного суспільства засобами кримінального 

права (кримінально-правового забезпечення) у нашій державі, потребують особливої уваги з точки зору теорії права, правової політики та інформаційної безпеки держави та суспільства загалом.

Сучасна кримінально-правова політика та кримінально-правове забезпечення інформаційного суспільства в Україні мають приймати на себе одну з найважливіших функцій держави в такому середовищі - стратегічне спрямування і убезпечення засобами кримінального права безпеки суспільних відносин в державі, які відбуваються з використанням комунікацій, від суспільно небезпечних посягань у інформаційному просторі.

Отзывы

Отзывы к книге Кримінально-правова політика та убезпечення інформаційного суспільства в Україні

У монографії на основі загальносвітових тенденцій розвитку глобального інформаційного суспільства і трансформації суспільних відносин проведено дослідження проблем праворозуміння і правового забезпечення українського сегменту глобального інформаційного суспільства. Висвітлено проблеми становлення і розвитку кримінально-правової політики та убезпечення інформаційного суспільства в Україні.

Для юристів, соціологів, фахівців державних органів та органів місцевого самоврядування, представників закладів, установ, підприємств та організацій інформаційної сфери, експертів і вчених, науково-педагогічного складу, слухачів і студентів вищих навчальних закладів.

Авторы книги Кримінально-правова політика та убезпечення інформаційного суспільства в Україні
Савінова Н.А. Савінова Н.А. Доктор юридичних наук, адвокат

Науковець, експерт, викладач, адвокат.

З 2000 року у своїх наукових пошуках досліджує детермінацію новітньої злочинності та ефективність правового й кримінально-правового регулювання відносин у Інформаційному суспільстві.

Перехід від XX до XXI століття ознаменувався переломом у світовому порядку: спочатку непомітно, потроху, а з часом безупинно і тотально на зміну постіндустріальній добі прийшло інформаційне суспільство.

Найбільш готовим для сприйняття його переваг у нашій державі виявилося громадянське суспільство, яке, використовуючи всі технічні можливості, занурилося у мережеві відносини всіх рівнів — від міжособистісних контактів у мережевих спільнотах та електронного листування до різного роду мережевих економічних структур. Пізніше мережеві спільноти були оцінені на державному рівні — почався розвиток напрямів, програм і концепцій, якими державні структури відносно повільно, але достатньо планомірно включалися в комунікаційні процеси в мережевих відносинах.

Безумовні переваги можливостей комунікацій в інформаційному суспільстві й ейфорія від небувалої швидкості здійснення безпосередніх та масових комунікацій тривалий час «затуманювали очі» державі при погляді на зворотній бік розвитку нових технологій комунікацій - на можливості появи новітньої злочинності та посилення ступеню загрози суспільним відносинам, які дедалі більше переходили в інформаційний простір, трансформації традиційної злочинності, що також посилювало ступінь її небезпечності.

Поряд із динамікою злочинів, спрямованих безпосередньо на комунікації та їх складові (хакінг, кардінг, банківське шахрайство та крадіжки баз даних), у інформаційному просторі почали виникати інші - нові і раніше нежиттєздатні діяння, спрямовані на комунікації, інформацію, ІКТ (інформаційно-комунікаційні технології) та свідомість.

Медійна сфера, і, зокрема, телебачення, вийшовши з-під тотального контролю закритої раніше держави, опанувало нові позиції: з державного «рупора» воно перетворилося на складову ринку, пропонуючи медійний продукт в залежності від попиту споживача або власного вибору. Аналогічна ситуація склалася і в рекламі, яка через неконтрольованість технологій, закладених у ній, має можливості впливу на споживача медіапродукту, до якого вона додається, без будь-якого врахування особливостей впливу її на свідомість такого споживача, антиконкурентне законодавство, формат медіапродукту тощо. 

У 2007 р. Україною був заявлений курс на розбудову інформаційного суспільства в державі. Такий крок був більше політичним, спрямованим на впорядкування відносин, які розвивалися у відкритому суспільстві на той момент безупинно вже багато років. Серед іншого у Законі України «Про основні засади розвитку в Україні інформаційного суспільства на 2007-2015 роки» зазначалося: «Одним з головних пріоритетів України є прагнення побудувати орієнтоване на інтереси людей, відкрите для всіх і спрямоване на розвиток інформаційне суспільство, в якому кожен міг би створювати і накопичувати інформацію та знання, мати до них вільний доступ, користуватися і обмінюватися ними, щоб надати можливість кожній людині повною мірою реалізувати свій потенціал, сприяючи суспільному і особистому розвиткові та підвищуючи якість життя».

У такому контексті сучасне кримінально-правове забезпечення розвитку в Україні інформаційного суспільства має приймати на себе одну з найважливіших функцій держави в такому середовищі - забезпечення засобами кримінального права безпеки суспільних відносин, які відбуваються з використанням комунікацій від суспільно небезпечних посягань.

Водночас, ресурси інформаційного суспільства - інформація, знання та ІКТ почали оцінюватися в Україні як предмети злочинів лише в окремих випадках і лише починаючи з 2000-х років, а свідомість людини, яка зазнає інформаційних впливів, або людська потреба спілкування, до цього часу не захищені від суспільно небезпечних посягань.

Вдосконалення кримінальної відповідальності за суспільно небезпечні діяння, які виникають або трансформуються в інформаційному суспільстві, потребує нових підходів та міжгалузевих досліджень у кожному випадку застосування такої. Кримінально-правове забезпечення являє собою запровадження та застосування кримінально-правових заходів, спрямованих на відтворення соціальної справедливості шляхом притягнення до кримінальної відповідальності осіб, що вчинили злочини, протидію злочинним посяганням та їх попередження. Таким чином, кримінально-правове забезпечення в цілому утворює правове поле дії кримінальної відповідальності, синтезує та нівелює її, спрямовує її реалізацію та може підвищувати її ефективність. Кримінально-правове забезпечення загалом спрямоване на створення умов безпеки - убезпечення суспільних відносин від суспільно небезпечних діянь.

Нові акценти та положення, якими має бути наділене сучасне убезпечення інформаційного суспільства засобами кримінального 

права (кримінально-правового забезпечення) у нашій державі, потребують особливої уваги з точки зору теорії права, правової політики та інформаційної безпеки держави та суспільства загалом.

Сучасна кримінально-правова політика та кримінально-правове забезпечення інформаційного суспільства в Україні мають приймати на себе одну з найважливіших функцій держави в такому середовищі - стратегічне спрямування і убезпечення засобами кримінального права безпеки суспільних відносин в державі, які відбуваються з використанням комунікацій, від суспільно небезпечних посягань у інформаційному просторі.

Отзывы к книге Кримінально-правова політика та убезпечення інформаційного суспільства в Україні
Сообщить о снижении цены

Сообщить о снижении цены

Ваша просьба принята!

Вы получите уведомление при снижении стоимости товара на указанные Вами контакты
Задать вопрос

Информация о доставке

г. Киев, ул. Большая Васильковская, 74, 2 этаж, оф. 7

Олимпийская

Перед тем, как приехать в офис, пожалуйста оформите заказ и дождитесь подтверждения менеджера.

«Нова Пошта»
2 - 3 дня

Гарантируем упаковку заказанных книг, которая обеспечит целостность и сохранность их товарного вида

Курьер «Нова Пошта»
2 - 3 дня

Гарантируем упаковку заказанных книг, которая обеспечит целостность и сохранность их товарного вида

Завантажуйте наш мобільний додаток