Задать вопрос о книге:

Право на забуття. Збірка статей
НОВИНКА

Право на забуття. Збірка статей - фото

Автор: Спасибо-Фатєєва І.В.

Издательство: ЭКУС

Год издания: 2021

Количество страниц: 172

ISBN: 978-617-7934-12-6

Переплет: мягкий

Язык: украинский

Вес: 0.1 кг

Формат: 145х200 мм

Тираж: 100

Аннотация

У збірці зібрані статті науковців та фахівців з тематики права на забуття. 

Автори, спираючись на практику ЄСПЛ та доктрину, намагалися розкрити поняття права на забуття як воно розуміється та чи здатне воно реалізуватися в сучасних реаліях.

Авторы

Авторы книги Право на забуття. Збірка статей
Спасибо-Фатєєва І.В. Спасибо-Фатєєва І.В. Доктор юридичних наук, професор, член-кореспондент Національної академії правових наук України.

Доктор юридичних наук, професор, член-кореспондент Національної академії правових наук України. Професор кафедри цивільного права Національного юридичного університету ім. Ярослава Мудрого.

Напрями наукової діяльності — цивільне право, проблеми системності цивільного права та співвідношення приватного та публічного права, корпоративні правовідносини, акціонерні товариства, юридичні особи, право власності, правочини, договори, відповідальність.

Автор біля 500 наукових та навчально-методичних праць, в тому числі: «Цивільний кодекс України: Науково-практичний коментар: у 12 т.», «Корпоративне право» (у співавт., 2009, 2013), «Харьковская цивилистическая школа» - цикл монографій у 8-томах, цикл коментарів судової практики (2017-2020) у 4-х томах.
Член науково-консультаційної ради при Верховному Суді, член науково-консультаційної ради при Конституійному Суді УКраїни. Заслужений діяч науки і техніки України (2009).

Предисловие

Люди завжди прагнули мати, як зараз кажуть, бездоганну репутацію або принаймні пристойний імідж. Хтось свідомо рухається в напрямку їх формування, докладаючи зусиль до цього, хтось не віддає звіту у тому, чи потрібно йому це, або, навпаки, демонструє свою індивідуальність вельми своєрідними засобами, мало не манкіруючи, хтось відкрито протиставляє себе суспільству. Всі люди різні. Втім, на якомусь етапі життя людині стає необхідним приховати те, що вона скоїла або що з нею сталося колись. Їй з різних причин стає не байдуже, що про неї подумають люди, особливо в разі, коли людина просувається по кар’єрних сходах, має намір заявити про себе як про відому особистість у тій чи іншій сфері - політиці, науці, державному управлінні тощо. І от тоді інформація про витівки молодості або навіть різні життєві негаразди, які з нею траплялися, - хто не помилявся в житті або хто не грішив? - стає вкрай небажаною. Можливо, це були «дела давно минувших дней, преданья старины глубокой», можливо, все з плином часу владналося, можливі абсолютно різні ситуації. Але в будь-якому разі сам по собі факт, який існував колись і про який не варто згадувати, спонукає особу до того, щоб вжити дій, щоб про цей факт забули.

Здавалося б, якщо не згадувати про нього, то все саме по собі і «розсмокчеться», ан ні - комусь стає потрібним не просто виявити ці факти, а й довести до широкого загалу. В цьому разі і постає питання про «право на забуття» як право особи вимагати, щоб про певні дії не згадували. Однак, як кажуть, на чужий роток не накинеш плашок. Тому задля можливості реалізації права особи на забуття мають бути вироблені певні правові механізми.І це дуже не просто, особливо в сучасному інформаційному суспільстві. Та й взагалі чимало спорів існує на тему того, що суспільство має право знати - право на обізнаність суспільства реалізується в контексті права на інформацію. З іншого ж боку, це торкається приватної сфери і негативно впливає на право на приватність.

Отже, є про що поспорити, є що обговорити. Судова практика з цього приводу доволі обширна, але не в Україні. Втім, ми знаємо, що ті чи інші хвилі раніше або пізніше, але доходять до українського суспільства. Саме такі теми ми й обговорюємо в циклі «Фокус і ракурс», щоб бути готовими до того, поки хвиля цих спорів нас не накриє. Тож, шановні читачі, ми доклали зусиль для такої готовності, а вже від вас залежить те, чи вважаєте ви для себе цю підготовку корисною. Ми вважаємо, що це важливо.

Колектив авторів збірки, як завжди, підбирався індивідуально і лише з тих вчених та фахівців, які обізнані у цій сфері. Сподіваюсь, що наш український читач, не досвідчений в цій тематиці, знайде для себе багато цікавого і корисного.

З повагою, проф. І. Спасибо-Фатєєва

Отзывы

Отзывы к книге Право на забуття. Збірка статей

У збірці зібрані статті науковців та фахівців з тематики права на забуття. 

Автори, спираючись на практику ЄСПЛ та доктрину, намагалися розкрити поняття права на забуття як воно розуміється та чи здатне воно реалізуватися в сучасних реаліях.

Авторы книги Право на забуття. Збірка статей
Спасибо-Фатєєва І.В. Спасибо-Фатєєва І.В. Доктор юридичних наук, професор, член-кореспондент Національної академії правових наук України.

Доктор юридичних наук, професор, член-кореспондент Національної академії правових наук України. Професор кафедри цивільного права Національного юридичного університету ім. Ярослава Мудрого.

Напрями наукової діяльності — цивільне право, проблеми системності цивільного права та співвідношення приватного та публічного права, корпоративні правовідносини, акціонерні товариства, юридичні особи, право власності, правочини, договори, відповідальність.

Автор біля 500 наукових та навчально-методичних праць, в тому числі: «Цивільний кодекс України: Науково-практичний коментар: у 12 т.», «Корпоративне право» (у співавт., 2009, 2013), «Харьковская цивилистическая школа» - цикл монографій у 8-томах, цикл коментарів судової практики (2017-2020) у 4-х томах.
Член науково-консультаційної ради при Верховному Суді, член науково-консультаційної ради при Конституійному Суді УКраїни. Заслужений діяч науки і техніки України (2009).

Люди завжди прагнули мати, як зараз кажуть, бездоганну репутацію або принаймні пристойний імідж. Хтось свідомо рухається в напрямку їх формування, докладаючи зусиль до цього, хтось не віддає звіту у тому, чи потрібно йому це, або, навпаки, демонструє свою індивідуальність вельми своєрідними засобами, мало не манкіруючи, хтось відкрито протиставляє себе суспільству. Всі люди різні. Втім, на якомусь етапі життя людині стає необхідним приховати те, що вона скоїла або що з нею сталося колись. Їй з різних причин стає не байдуже, що про неї подумають люди, особливо в разі, коли людина просувається по кар’єрних сходах, має намір заявити про себе як про відому особистість у тій чи іншій сфері - політиці, науці, державному управлінні тощо. І от тоді інформація про витівки молодості або навіть різні життєві негаразди, які з нею траплялися, - хто не помилявся в житті або хто не грішив? - стає вкрай небажаною. Можливо, це були «дела давно минувших дней, преданья старины глубокой», можливо, все з плином часу владналося, можливі абсолютно різні ситуації. Але в будь-якому разі сам по собі факт, який існував колись і про який не варто згадувати, спонукає особу до того, щоб вжити дій, щоб про цей факт забули.

Здавалося б, якщо не згадувати про нього, то все саме по собі і «розсмокчеться», ан ні - комусь стає потрібним не просто виявити ці факти, а й довести до широкого загалу. В цьому разі і постає питання про «право на забуття» як право особи вимагати, щоб про певні дії не згадували. Однак, як кажуть, на чужий роток не накинеш плашок. Тому задля можливості реалізації права особи на забуття мають бути вироблені певні правові механізми.І це дуже не просто, особливо в сучасному інформаційному суспільстві. Та й взагалі чимало спорів існує на тему того, що суспільство має право знати - право на обізнаність суспільства реалізується в контексті права на інформацію. З іншого ж боку, це торкається приватної сфери і негативно впливає на право на приватність.

Отже, є про що поспорити, є що обговорити. Судова практика з цього приводу доволі обширна, але не в Україні. Втім, ми знаємо, що ті чи інші хвилі раніше або пізніше, але доходять до українського суспільства. Саме такі теми ми й обговорюємо в циклі «Фокус і ракурс», щоб бути готовими до того, поки хвиля цих спорів нас не накриє. Тож, шановні читачі, ми доклали зусиль для такої готовності, а вже від вас залежить те, чи вважаєте ви для себе цю підготовку корисною. Ми вважаємо, що це важливо.

Колектив авторів збірки, як завжди, підбирався індивідуально і лише з тих вчених та фахівців, які обізнані у цій сфері. Сподіваюсь, що наш український читач, не досвідчений в цій тематиці, знайде для себе багато цікавого і корисного.

З повагою, проф. І. Спасибо-Фатєєва

Отзывы к книге Право на забуття. Збірка статей
Сообщить о снижении цены

Сообщить о снижении цены

Ваша просьба принята!

Вы получите уведомление при снижении стоимости товара на указанные Вами контакты
Задать вопрос

Информация о доставке

г. Киев, ул. Большая Васильковская, 74, 2 этаж, оф. 7

Олимпийская

Перед тем, как приехать в офис, пожалуйста оформите заказ и дождитесь подтверждения менеджера.

«Нова Пошта»
2 - 3 дня

Гарантируем упаковку заказанных книг, которая обеспечит целостность и сохранность их товарного вида

Курьер «Нова Пошта»
2 - 3 дня

Гарантируем упаковку заказанных книг, которая обеспечит целостность и сохранность их товарного вида

с этим товаром также покупают

Німецька методика права
150 грн.

Німецька методика права

В наличии

просмотренные товары

Завантажуйте наш мобільний додаток