Приватні та публічні інтереси в умовах пандемії Covid-19: колізії та правові шляхи вирішення

Попри оптимістичні очікування влади та нігілізм ковід-дисидентів подолати COVID-19 швидко і остаточно не вдалося.

За визначенням журналу The Economist, 2020-й став роком надзвичайної невизначеності, і зараз найбільший «приз» на кону — можливість приборкати коронавірусну пандемію, але водночас з цим пов’язані економічні, соціальні та медичні ризики, поміж яких: гонка за масове виробництво і поширення вакцин від коронавірусу, щоби позбавити світ від COVID-19; нерівномірне відновлення світових економік; розвиток нових технологічних практик і звичок, які стали трендом, внаслідок того, що зараз багато компаній перейшли від живих зустрічей до формату відеоконференцій, а онлайн-шопінг, дистанційна робота та навчання стали чимось звичним; перетворення світу на менш доступний для подорожей та культурного обміну; перенесення на наступний рік через пандемію COVID-19 багатьох політичних, спортивних та бізнесзаходів, включаючи Олімпійські ігри та Всесвітню виставку, яка мала відбутися в Дубаї.

Разом із тим, пандемія спонукає світ звернути увагу на інші серйозні ризики, серед яких ядерний тероризм й антибіотикорезистентність, котрі роками недооцінювалися, як і загроза пандемії, про яку дослідники і аналітики неодноразово попереджали. Зараз для них відкрилося вікно можливостей, для того щоби достукатися до політиків, підсумовують в The Economist.

Як зазначалося у попередній монографії серії «Право і подолання кризи, пов’язаної з пандемією COVID-19» , ситуація, що склалася, робить нагальною проблему врегулювання колізії публічного та приватного інтересів, що виникають в особливих умовах, зокрема, при епідеміях, а тим більше при пандеміях.

При цьому досягнення головної мети, якою тут є максимальний захист прав та інтересів приватної особи з одночасним запобіганням зловживанню цими правами, потребує також вирішення загальної проблеми вибору між приватноправовим (гуманітарним) і публічно-правовим (державно-регулятивним) підходами, котра в умовах пандемії набуває звучання визначення світоглядного імперативу: «Чи можна задля збереження здоров’я людей нехтувати їхніми правами?»

У контексті проблематики цієї книги вона має бути доповнена не менш важливими питаннями: «Якими засобами та якими шляхами можуть бути подолані колізії приватних та публічних інтересів в умовах пандемії?»

Є. Харитонов