Міжнародне публічне право. Том 1. Основи теорії. У двох томах

Загальновідомо, що в історії людства, суспільної думки, правових течіях, які віками змінювали одна одну, можна виділити два основні протилежні підходи до права. Один із них полягає у визнанні права найважливішою соціальною цінністю, одним з основних чинників організації і розвитку суспільства. Для іншого підходу, навпаки, характерне відверто негативне, скептичне або байдуже ставлення до права, втрата віри в його соціальний потенціал, тобто те, що узагальнено називають юридичним нігілізмом.

Із тих пір як існує міжнародне право, воно також було предметом дослідження або ігнорування багатьох юристів і правознавців, і незавжди через їхні власні думки, а нерідко за ідеологічними чи політичними імперативами держав, громадянами яких вони є. Сьогодні ми, наприклад, є свідками, як із позицій міжнародного права Російська Федерація обґрунтовує посиланнями на МП анексію українського півострова Крим, свою «гібридну війну» та збройну агресію проти України на Донбасі, а раніше агресію проти Грузії, озброює диктаторський режим Башара Асада в Сирії.

Деякі коментатори припускають, що ХХІ ст. має прийняти нові реалії, де МП має сприйматися як політична і моральна сила, але не як правове явище. Інші стверджують, що зміст міжнародного права має бути зміненим, щоб бути менш жорстким і більш ліберальним. Такі непрофесійні і далекі від поняття реалій і сутності міжнародного права погляди можуть призвести лише до повернення середньовічних часів «права сильного», відмови або навіть знищенню мінімальних міжнародних стандартах у галузі прав людини, інших жахливих наслідків, які зведуть нанівець основну мету і призначення МП – гарантувати існування цивілізованого міжнародного суспільств, яке складно вибудовується дуже тривалий час.

Так чи можемо ми схилятися до думки про неефективність та кризу міжнародного права в епоху кризи міжнародних відносин другого десятиліття ХХI ст.? Вітчизняні фахівці дають чітку відповідь на це запитання: «Для політиків обґрунтування кризи міжнародного права – це виправдання можливості не дотримуватись та ігнорувати міжнародне право» і, на жаль, не тільки для політиків.

Необхідно приділяти більше уваги ознайомленню з МП, його реальним значенням, змістом і можливостями, не лише спеціалістам, але і громадянському суспільству, широким верствам населення. Набуває все більшої актуальності і необхідності популярне висвітлення фундаментальних проблем та найважливіших сучасних питань теорії МП, без знання яких його функціонування і реалізація нездійсненні. Нові часи мають спонукати до пошуку нових ідей та підходів до вивчення самого МП, шляхів його дійсно прогресивного розвитку, справжнього підвищення його ролі в міжнародній системі цивілізованого, міждержавного співіснування.

Саме з таких позицій авторський колектив намагався підійти до висвітлення актуальних питань сучасного МП. У підручнику викладені загальнотеоретичні питання МП, його поняття, обґрунтована об’єктивна необхідність існування, проаналізована юридична природа та характерні особливості міжнародного права як самостійної системи права. Представлені історія, періодизація й основні етапи становлення МП. Приділена увага з’ясуванню юридичного змісту основних принципів МП, визначенню правових джерел та ієрархічної побудови нормативної системи. Суттєва увага приділена з’ясуванню механізмів і процесів міжнародноправового регулювання міжнародних відносин, стадіям застосування, реалізації та імплементації норм МП, міжнародно-правовим процедурам у цій сфері. Розглянуті існуючі теорії та доктрини визнання держав, урядів та інші види визнання в міжнародному праві. Значну увагу приділено проблемі правонаступництва держав у МП щодо договорів, державної власності, державних архівів і державних боргів за територіальних змін на політичній мапі світу. Розглянуті питання і проблеми правонаступництва України у зв’язку з припиненням існування СРСР. 

Особливу увагу приділено розгляду питань міжнародної відповідальності держав за протиправні діяння та правомірним міжнародно-правовим санкціям та контрзаходам, які широко застосовуються саме в сучасних умовах порушення Російською Федерацією міжнародного правопорядку та міжнародної законності. Такі міжнародно-правові заходи полягають передусім у верховенстві права, а не в силі і беззаконні в міжнародних відносинах.

Важливим є висвітлення основних етапів розвитку міжнародного правосуддя, видів його органів, основних принципів і практики діяльності міжнародних судових установ. Водночас значна увага приділяється з’ясуванню місця і ролі України у всіх вищезазначених міжнародно-правових реаліях сучасного світу