Недопустимі докази. Видання друге
- Автор
- Зейкан Я.П., ещё 2
- Издательство
- Видавничий дім "Дакор"
- Год издания
- 2024
- Переплет
- твердый
Аннотация
У новому виданні книжки внесено зміни й доповнення з урахуванням нових позицій у судовій практиці. Узагальнено досвід роботи з доказами, які є недопустимими, та використано новітню судову практику Верховного Суду з цих питань. Книжка написана для практиків: суддів,... Читать далее
Інші видання
- Самовывозбесплатно
- Нова Поштаот 65 грн.
- Курьер Нова Поштаот 90 грн.
- Онлайн-оплата
- Наличные при получении
- Терминал/наличные при самовывозе
- Оплата по счету (для юридических лиц)
У новому виданні книжки внесено зміни й доповнення з урахуванням нових позицій у судовій практиці.
Узагальнено досвід роботи з доказами, які є недопустимими, та використано новітню судову практику Верховного Суду з цих питань.
Книжка написана для практиків: суддів, адвокатів, прокурорів, а також для студентів і науковців.
- Автор
- Зейкан Я.П., Лисак О.М., Барсук В.М.
- Издательство
- Видавничий дім "Дакор"
- Тип издания
- Практическое пособие
- Год издания
- 2024
- Количество страниц
- 372
- ISBN
- 978-617-7679-14-0
- Переплет
- твердый
- Язык
- украинский
- Вес
- 0.4 кг
- Формат
- 145х215 мм
- Тираж
- 100
Издательство: Видавничий дім "Дакор"
Количество страниц: 372
Переплет: твердый
Комментарий:
Як на мене дуже однобока робота з посилом: робіть все можливе, аби виправдати клієнта, при цьому не важливо чи винний клієнт. Дуже багато слів "міліція" чомусь, наче переписувалась з роботи до 2015. Велика кількість повторів як судових справ (зазвичай старих) у прикладах, так і тез. Деякі приклади проаналізовані неповно, де суд в першій інстанції щось там відмовив чи визнав доказ недопустимим, але примітки, що потім апеляція всеж таки змінила позицію до цього рішення не має. По суті книжка могла бути в два рази тоншою, бо одні і ті ж проблеми обсмоктуються по три - чотири рази. Багато моментів висмоктані з пальця, типу це навряд спрацює, але ви пробуйте (закидуйте слідчого і суд клопотаннями, навіть якщо вони ідіотські). При цьому ж одночасно критикується масове внесення справ в ЄРДР, бо це наче сильно завантажує органи досудового розлідування. Дуже мало посилань на науковців як мені здалось, ну основних десь два можливо, і ще по одному разу згадуються мимихідь парочку, складається враження вибіркового підходу до тих науковців, які вигідні для тематики. Я розумію, що це не монографія, але якось мені здається слабенько написана.
Комментарий:
Досить гарна книга, але хотілося б побільше власних думок автора з посиланням на досвід.
